Ринок палива та неофіційна праця - що сьогодні цікавить податківців

 Якісна контрольно-перевірочна робота – один з ключових напрямків діяльності Офісу. Вона спрямована не стільки  на виявлення порушень, скільки на їх упередження.

Коли йде мова про перевірки, треба чітко розуміти три головні аспекти: кого перевіряють, як перевіряють й – який від того ефект (тобто – що ці перевірки дають бюджету). Чим якісніше проводяться контрольно-перевірочні заходи, тим вище коефіцієнт їх корисної дії – за умов, що кількість самих перевірок знижується.

В цьому контексті наведу як приклад 2018 рік.  У фокусі уваги фахівці Офісу були здебільшого рітейлери та підприємства нафто-газового комплексу, які займаються видобуванням, транспортуванням, реалізацією газу та нафтопродуктів. Саме ці галузі ми бачили як найбільш ризикові, а отже – на них була зосереджена наша пильна увага.

За результатами минулорічних контрольно-перевірочних заходів додатково донараховано до державного бюджету понад 15,5  млрд грн. Цей показник майже на 1,3 млрд грн перевищує обсяги донарахувань за аналогічний період позаминулого року (2017-го). Ефект від якісних планових перевірок помітний навіть не фахівцям: за рік донараховані суми зросли більш ніж удвічі: з 4,8 млрд грн (під час 100 перевірок 2017-го року) до 10,6 млрд грн (під час 114 перевірок 2018-го).

Відзначу, що якісне планування КПР дозволило зменшити кількість документальних позапланових перевірок в порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року на третину (за 2017 рік було проведено 1111 документальних перевірки, а у 2018  році – 663). Варто додати, що більш ніж половина позапланових контрольних заходів на підприємствах проводилася не за ініціативи органів ДФС, а внаслідок отримання оперативної інформації від інших контролюючих органів (НБУ, правоохоронців тощо), та з інших, передбачених Податковим кодексом, причин. Серед основних порушень, що вплинули на значні донарахування - проведення транзакцій з ризиковими контрагентами, невірне застосування бази оподаткування або ставки по рентній платі, неутримання та несплата до бюджету податку з доходу нерезидента, несплата  пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Звісно, не всі наші висновки сприймались платниками позитивно – нерідко доводилось доказувати свою правоту у суді. Протягом минулого року ми  відстояли свою позицію  на суму 5 926  млрд. грн  по 282 справах. Була підтримана правомірність дій з боку Офісу в багатьох аспектах, зокрема, коли ми виявляли порушення у сфері ЗЕД, коли бачили й доказували фіктивність тих чи інших операцій. Також суди ставали на наш бік, коли ми притягували до відповідальності несумлінних платників, в яких кульгає податкова дисципліна, а отже, вони несвоєчасно сплачують свої зобов'язання.

Не скажу, що отримуємо насолоду від судових процесів, але той факт, що суди в значній більшості завершуються на нашу користь, говорить сам за себе: фахівці Офісу висувають лише правомірні вимоги й працюють професійно. Отже, не збираємось кидати цю практику й зараз. Всі спірні питання готові відстоювати в суді й доводити правоту власної позиції.

Два слова щодо цьогорічного плану-графіку перевірок.

Наприкінці минулого року, 22 грудня на веб-порталі ДФС оприлюднила план-графік перевірок всіх підприємств на 2019 рік. З числа великих платників там 103 суб’єкти господарювання. Це, насамперед, підприємства, що здійснюють торгівлю паливом (11СГ), займаються виробництвом та торгівлею фармацевтичними препаратами і матеріалами (9СГ), а також металурги (8СГ), підприємства, що реалізують побутову техніку (5СГ). Є й деякі інші суб’єкти господарювання переробної промисловості та роздрібної торгівлі, які обслуговуються у Офісі великих платників.

Ще раз хотіла б наголосити: для зменшення навантаження на великий бізнес фахівці Офісу влаштували та будуть влаштовувати перевірки лише на тих підприємствах, які мають найбільші ризики несплати податків. Кому цікаво – перелік таких ризиків  затверджено наказом Мінфіну від 02.06.15 №524 «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».

Так, до плану згаданого графіку на 2019 рік ми відбирали підприємства за певними критеріями: насамперед в поле зору попали підприємства, які виділяються із загального тренду сплати податків. Акцент робили на результативності. Підкреслюю: перевірки будуть адресними та не зачіпатимуть той бізнес, який не має об’єктивних факторів ризику. Слід, до речі, наголосити, що на сьогодні в ДФС здійснюється перегляд затверджених ризиків з метою їх актуалізації для більш об’єктивної оцінки того  чи іншого підприємство.

Що плануємо та очікуємо поточного року? Серед сфер, до яких ще з минулого року прикута наша особлива увага, -- ринок палива та ринок праці. Зупинюсь на них докладніше.

Слід зазначити, що останнім часом тема паливного ринку набула неабиякого резонансу – маю на увазі реактивне паливо та скраплений газ.

Платники Офісу є представниками великого бізнесу, які імпортують паливо та реалізують його через мережі АЗС.

Як пересічні громадяни ми постійно спостерігаємо зростання цін на бензин. Здавалося б, це повинно позитивно позначатися і на сумах податків. Але погляньмо на статистику. За 2018 рік підприємства, що здійснюють роздрібну торгівлю паливом, сплатили 1 млрд. грн – проти 1,2 млрд. грн за попередній період. Деякі з них звітують про збитковість своєї діяльності: загальна сума збитків за 2018 рік склала 8 млрд. грн. 

Отже – шукаємо пояснення цьому нонсенсу.

З початку року Офісом здійснено виходи на ряд господарських одиниць, які торгують пальним в роздріб,-- майже на кожній встановлено факти перекручування даних обліку пального.

Порядок обліку на місцях реалізації (зберігання) ведеться відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України. При цьому кожна господарська одиниця повинна весь рух пального відображати в журналах відповідної форми. Так, за результатами фактичних перевірок встановлено факти не оприбуткування та/або пересорту пального. Сума виявлених порушень сягає 20 млн. грн. Робота в цьому напрямку буде продовжуватися.

Зазначу, що до плану-графіку на 2019 рік включено, як я вже сказала вище, 11 підприємств, які здійснюють торгівлю паливом, та – два підприємства, що займаються добуванням нафти та природного газу.

Ще одна тема, котра залишається в фокусі уваги Офісу,–  ринок праці. Поясню.

На обліку у нас – великий бізнес, який в значній своїй частині виплачує достойну заробітну плату. Середній її показник на «наших» підприємствах складає  14,3 тис. грн. Втім, коли ми почали аналізувати, з ясували: в декого вона ледь дотягує до мінімальної. Виділились певні галузі, де показник заробітної платні надто коливається. Є підприємства, котрі – при значних обсягах та оборотах – якимсь чином примудряються працювати, маючи у штаті лише 5-10 співробітників.

На все це й будемо звертати свою увагу.

Особливої уваги з боку Офісу удостоються  взаємовідносини великого бізнесу з фізичними особами-підприємцями – в питанні підміні статусу виплат заробітної плати на виплати за результати підприємницької діяльності. На перший погляд: де ж тут питання? -- адже підприємці сплачують податки. Проте, в такому випадку ставка податку значно нижча, ніж якби ця виплата мала статус заробітної плати, з якої утримується ПДФО за ставкою 18% та додатково сплачується ЄСВ за ставкою 22%.

Наприкінці – декілька слів про законодавчі новації цього року, які вплинуть та вже впливають на наші взаємини з платниками.

З 7 лютого вступив в дію Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VII – збільшився  граничний термін для розрахунків за експортно – імпортними операціями до 365 днів. Ми, звичайно, очікуємо зменшення  випадків  порушень платниками законодавства у сфері ЗЕД приблизно вдвічі.

Нагадаю, що цього року залишиться актуальним контроль за проведенням транзакцій наших платників з нерезидентами. Насамперед, йдеться про повноту оподаткування при виплатах на користь нерезидентів, що знаходяться в країнах, з якими не укладено угоди про подвійне оподаткування (в т.ч. офшорні юрисдикції) та правомірність застосування понижуючої ставки у відповідності до конвенцій.

Відбулися зміни й у порядку проведення перевірок. Зокрема, збільшились строки адміністративного оскарження рішень, що виносяться органами ДФС (п. 56.3 ПК) - з 10 календарних до 10 робочих днів. Та строки для подання платником податків заперечень до акту перевірки (п. 86.7 ПК): тепер це 10 робочих днів – тобто термін подвоєно. Строки винесення ППР (п. 86.8 ПК) цього року становлять 15 робочих днів  (раніше органи ДФС зобов'язані були прийняти ППР протягом 10 робочих  днів з моменту вручення платникові податків акту перевірки).

Отже, сподіваюсь, ці новації, які певною мірою працюють на користь платників, допоможуть їм уникати порушень та більш ретельно дотримуватись податкової дисципліни, а в разі виникнення дискусії з нами – мати більше часу для аргументованого захисту своєї позиції.