Бізнес відповідає на роботу фіскалів активізацією сплати податків

Контрольно-перевірочні роботи (КПР) Офісу великих платників податків дають значні різнопланові результати. Маю на увазі не лише безпосередньо донарахування грошових зобов’язань (про них пізніше). Маємо тенденцію: підприємства – після проведення на них  КПР – починають активно та ретельно сплачувати податки. Й це при тому, що відносяться до ризикових.

Переконана: секрет цього феномену полягає в тому, що  комплексний аудит не тільки примушує підприємство навести лад у власних справах, а й переорієнтовує його на принципово новий формат взаємин як з податківцями, так і з державою в цілому.

Цифри красномовні. За сім місяців 2018 року (в порівнянні з аналогічним періодом минулого року)  підприємства, по яких Офіс великих платників податків провів комплексний аудит, збільшили перерахування до бюджету більш, ніж на 2,6 млрд грн. Отже – після проведення контрольно - перевірочних заходів підприємства починають відповідальніше ставитись до сплати податків. Це факт. І це не може не тішити.

Адже головна мета КПР – не знайти проблеми та помилки, викрити схеми тощо. Головна мета (як би пафосно це не звучало)– сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства, стимулювати формування нового менталітету у вітчизняного підприємця, виховати чесного дисциплінованого партнера, який щиро відчуває власну відповідальність перед державою та суспільством й залишається сумлінним платником податків.

Поволі, але впевнено йдемо до цієї мети.

Спостерігаю, як у українському суспільстві дедалі більше вкорінюється думка: бути сумлінним платником податків – престижно й модно. Це природній процес. Кордони з Європою стають прозорішими й вільнішими – й для бізнесу, й для громадян. А в Європі – власне, як і в усьому цивілізованому світі – не прийнято будувати бізнес за «схемами», ховатись у тіні, мати податкові борги тощо. Це вважається ганебним, неприйнятним, неприпустимим явищем. Оскільки – не сплачуючи податки – ти обкрадаєш не якусь абстрактну інституцію, а кожного члена твого ж таки суспільства, який, на відміну від тебе, є чесний платник.

Ще один момент: бути в Україні сумлінним платником податків, який веде прозорий бізнес, стало комфортно. Адже такі підприємства можуть планово й спокійно працювати, не відволікаючись на контрольно-перевірочні заходи контролюючого органу.  

Для зменшення навантаження на великий бізнес фахівці Офісу влаштовують перевірки лише на підприємствах, які мають найбільші ризики несплати податків. Відбирають за певними критеріями: зокрема – якщо підприємство використовує схеми мінімізації податкових зобов’язань, в тому числі за рахунок схемного податкового кредиту тощо.

Слід сказати й про безпосередній фінансово-економічний ефект, який дають перевірки.

За їх результатами у січні-серпні поточного року підрозділом аудиту Офісу донараховано 15,2 млрд грн грошових зобов’язань. Цей показник майже на 5 млрд грн (або на 48%) перевищує обсяги донарахувань за аналогічний період минулого року. Водночас кількість документальних перевірок платників Офісом за 8 місяців 2018 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилась на третину - з 807 до 536 перевірок (з них 455 позапланових та 81 планова).

Підставою  для позапланових перевірок є отримання оперативної інформації від інших органів ДФС та інших контролюючих органів (НБУ, правоохоронців тощо).

Проілюструю мовою статистики: лише половину позапланових перевірок було проведено за ініціативою органів ДФС (а саме – 205). Решту – 250 позапланових перевірок (54,9 %) – здійснено з інших причин: повідомлення банків про порушення розрахунків у сфері ЗЕД  (47 %); ухвали суду (слідчого судді) – 5,9 %; процедури ліквідації, припинення, реорганізації – 2 %.

Починаючи з 2018 року Офіс складає річний план-графік планових перевірок, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС. До речі, наразі у Офісі повною мірою йде робота по відбору платників до формування плану – графіку перевірок на 2019 рік.

Хто до нього потрапить? Хочу сподіватись, що небагато підприємств. Що надалі описана тенденція збережеться й той яскравий пролонгований ефект, який, як ми помітили, дають перевірки та з якого я почала цей блог, збережеться та вкорениться. Тобто – кількість підприємств, які за критеріями підпадають під такі, що їх слід перевірити, прямуватиме до нуля. Водночас частка суб’єктів господарювання, які ведуть прозорий бізнес та є чесними сумлінними платниками, рік від року зростатиме. А разом з ними – й їх податкові перерахування до бюджету.