Нинішні ціни на газ для виробників харчів в Україні виявились непосильними. Дедалі більше підприємств готуються до згортання чи зупинки виробництва, що без сумнів призведе до спустошення полиць у магазинах та зростання вартості харчів.

Прогнози не надто втішні - ціни на основні продукти харчування зростуть щонайменше на 20%. Це оптимістично. Щоб стримати ситуацію уряд вводить обмеження націнки на газ українського видобутку. Але цього очевидно замало, адже більшість блакитного палива Україна імпортує по ринкових цінах, які нині на максимальних значеннях. Тож потрібно шукати й інші, більш комплексні рішення.

І ось на фоні цього з'являється інформація, про можливе введення в Україні так званих "продуктових карток". Покоління СРСР добре знає, що це таке. Нічого хорошого у цьому контексті чомусь на думку не приходить.

Навіть дивно, чому такі архаїчні моделі дехто подає як прогресивні методи турботи про людей. Замість того, щоб впроваджувати економічні та податкові стимули для бізнесу притаманні для ринкових економік, ми оглядаємось на минуле.

Як приклад, у ЄС з другого півріччя 2022 року запрацює нульова ставка ПДВ для усіх продуктів харчування, фруктів і овочів. Цим же шляхом мав би піти і український уряд. Адже це дозволить з однієї сторони стримати зростання собівартості продукції, з іншої - поставить наших експортерів у рівні умови з європейськими виробниками.