Вона почала говорити і, через деякий час я зловив себе на думці, що Вона стала іншою.
Її промова стала не такою переконливою як раніше.
Судячи з єхидних реплік активістів Майдану, що стояли поруч, я зрозумів, що зміну в ній помітив не тільки я.

І лише після Її виступу, що не викликала як раніше овації, я зрозумів - Вона не змінилася. Вона залишилася тією ж. І говорить, як і раніше - красиво, з пафосом, з надривом і придихом.
Це МИ змінилися.

Після Грушевського ми стали іншими.
І нам вже не потрібні ніякі гаранти. Ми дізналися ціну їх гарантіям.

Гумовий дим Грушевського отруїв наші легені, але добре провітрив нам мізки.
Гуркіт світлошумових гранат "Беркута" назавжди розбудив нас зі сплячки байдужості.
А кров хлопців з Небесної Сотні змила всі наші наївні ілюзії...

юліяЮлиятимошенкоБЮТБатьківщинамайданєвромайданевромайданУкраїнаукраинаКиївкиевянуковичазаровПортновКиваловарбузовклименкоГерманкличко