В Україні інтелект підтримується на рівні держави мало, в порівнянні з європейськими країнами. У нас нема системи грантів і стипендій для науковців, яка б давала можливість робити винаходи та унікальні продукти, не турбуючись про те, «чим я завтра буду годувати своїх дітей». Наукою не прогодуєшся – так зараз кажуть люди. Крім того нестабільна політична та фінансова ситуація примушує науковців-підприємців шукати кращої долі за кордоном. І закінчується це все тим, що наші співвітчизники роблять світові відкриття і продають їх за величезні гроші далеко від батьківщини.

Нещодавно українське суспільство схвилювала новина про наймолодшого доктора наук Ольгу Броварець, яка завдяки своїй науковій праці наблизила світ до подолання раку. Свої дослідження Ольга проводила на потужному обладнанні, яке було придбане за іноземні грантові кошти. Але ж всі чудово розуміють, що Ольга залишиться в Україні за умови, якщо вона буде отримувати необхідну фінансову підтримку для здійснення своїх досліджень. Якщо цього не буде, вона поїде проводити свою роботу за кордон. Як і інші.

За кордоном українські уми розкриваються ширше і заробляють мільярди. Ось декілька яскравих прикладів.

Ян Кум (Jan Koum), засновник компанії WhatsApp , українець за походженням, відносно нещодавно підписав договір на 19 мільярдів доларів, за яким продав свою компанію у FaceBook. Ця сума потенційно належала Україні і могла б покрити низку фінансових проблем та боргів нашої держави, якби цей «потенціал» залишився і мав можливість розвиватися на батьківщині. Ян народився у селищі поряд з Києвом. Коли він був підлітком (!), його родина мігрувала до США через нестабільну політичну ситуацію в Україні. Таким чином українська політика «вижила» мільярдний потенціал за межі країни.

Макс Левчін – засновник популярної світової системи електронних платежів PayPal, українець. Родина Макса мігрувала до Чікаго через (здогадайтеся) загрозливу політичну ситуацію в Україні.

Ще один втрачений потенціал: група з чотирьох українських хлопців, що назвалися Enable Talk. Ці молодики створили електронний додаток, який вперше у світі дав змогу надрукованому тексту звучати електронним голосом. Microsoft визнав цей винахід найкращим у 2012 році.

Східно-Європейська Асоціація Аутсорсінгу визнала Україну країною№1, що створює кращі аутсорсінгові послуги в сфері інформації та технологій. Компанії Силіконової Долини, Лондона та Берліну реально конкурують  з українськими молодими  інженерами, котрі мусили залишити свою країну через політичні та фінансові негаразди. Українські хакери – найбільш оплачувані у світі, але в Україні вони себе не бачать.

Хочеться спитати: Україно, WhatsApp?!! В чому справа? Чому не можеш вберегти найталановитіших, котрі готові працювати на благо своєї держави?

Ірпінь готовий активно включитися в процес виховання та збереження талановитих кадрів України. Наше місто позиціонує себе як прогресивне та європейське, і ми впроваджуємо європейські практики управління у різних сферах міського життя, в тому числі – освіті. Амбітне завдання Ірпеня в тому, аби на базі місцевих навчальних закладів реалізувати Ірпінську освітню ініціативу, яка відповідає завданням «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025рр» та Концепції «Нової української школи», із врахуванням глобального звіту Всесвітнього Міжнародного Форуму. Ініціатива передбачає перелік компонентів, які практично втілюють її у життя.

Наприклад, ми вже започаткували в Ірпені кілька стипендіальних програм для дітей, які показують високі інтелектуальні та спортивні результати. Одна з  них фінансується приватним коштом. Щомісяця кожна дитина отримує 300 грн на свою особисту картку. Заробляє своїм розумом зі шкільної парти, і це – тільки початок. Коли я проводила серед цих дітей інтерв’ю і питала, на що вони витрачають свою стипендію, то популярною була відповідь: хочу купити Гаррі Поттера (чи Хроніки Нарнії, Єдгара По тощо) мовою оригіналу (англійською), щоб читати, і відвідати якусь європейську країну. Тобто очевидно, що в дітей з інтелектом навіть краще, ніж у нас, у дорослих, з купою університетів, наукових ступенів та досвіду поїздок закордон.

Україна повна талановитих людей, не обтяжених старими стереотипами і вільних від  корупційних боргів, які за десяток років здатні поставити країну на ноги і зробити однією з найпрогресивніших у світі. Наше перше завдання – створити сприятливі умови для розвитку інтелекту молоді. А це фінансові та матеріально-технічні умови: фінансові заохочення, конкурси, лабораторії для самостійних експериментів, закордонні поїздки, щоб розширити кругозір й отримати натхнення. Друге завдання – створити відповідні умови для того, щоб утримати цей інтелект в Україні.

Потенціал молодих лідерів не примусить довго чекати результатів «Українського дива», що нічим не поступатиметься Сінгапурському. Треба акумулювати свою увагу до цього питання і підтримати нові обличчя країни.