Європейський Союз переживає трансформацію в автомобільній галузі - курс на декарбонізацію та відмову від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року ставить галузь перед викликами, які підсилюються зовнішньою конкуренцією, особливо з боку Китаю. Китай активно займає ринок електрокарів завдяки державним субсидіям, що дозволяють йому демпінгувати ціни на міжнародному рівні.

Це створює нерівні умови гри для європейських виробників, які вже зараз втрачають робочі місця, інвестиції та конкурентоспроможність. Що чекає ЄС у майбутньому та чи зможе Європа відповісти на виклик, не відступаючи від своїх амбіцій у межах Green Deal?

Державні субсидії Китаю: інструмент глобального домінування

Протягом останнього десятиріччя Китай інвестував мільярди доларів у розвиток електромобільної індустрії. У 2022 році обсяг субсидій для китайських виробників електрокарів перевищив $15 млрд. Це дозволяє китайським компаніям пропонувати електромобілі на 20-30% дешевше, ніж європейські аналоги.

Крім того, Китай побудував масштабну інфраструктуру для виробництва та зарядки електромобілів, підтримуючи розвиток інновацій у цій галузі. У результаті, китайські компанії, такі як BYD і NIO, активно експортують продукцію до Європи, зменшуючи частку місцевих виробників.

Водночас ця політика викликає занепокоєння у Брюсселі. Європейські чиновники розглядають субсидії як потенційне порушення правил Світової організації торгівлі (СОТ) та засіб недобросовісної конкуренції.

Європейський автопром: помилки минулого і виклики майбутнього

Європейські автовиробники, особливо в Німеччині, протягом десятиріччя були заручниками власних ілюзій. Замість того, щоб інвестувати у водневі технології та електромобілі, компанії продовжували покладатися на ДВЗ.

Скандал Dieselgate, який розгорівся у 2015 році, став переломним моментом для галузі, оголивши відсутність стратегічного бачення. Водночас сильне німецьке лобі автовиробників тривалий час стримувало впровадження суворих екологічних стандартів у ЄС, що призвело до технологічного відставання.

Якщо говорити про результат, це -

  • Скорочення виробництва: У 2024 році Німеччина виробила на 734 тис. автомобілів менше, ніж у попередні роки, що стало найгіршим показником за три десятиліття.
  • Втрати робочих місць: Згідно з оцінками ACEA, десятки тисяч робочих місць в автомобільній промисловості Німеччини було втрачено через скорочення виробничих потужностей.
  • Стагнація компаній: Група Stellantis, яка включає бренди Peugeot, Fiat і Opel, заявила про зниження прибутку на 48% у 2024 році.

Франція та Італія також зазнали скорочення обсягів виробництва. Така динаміка ставить під загрозу здатність європейських країн досягти цілей Green Deal, якщо ситуація не зміниться.

Водневі технології: шанс для Європи?

У той час як Китай фокусується на електромобілях, Європа має можливість віднайти власну нішу через розвиток водневих технологій.

Водень має низку переваг:

  1. Екологічність: При використанні водню в транспорті виділяється лише вода, що повністю відповідає цілям декарбонізації.
  2. Гнучкість: Водень може застосовуватись не лише у легкових автомобілях, але й у важкому транспорті, авіації та промисловості.
  3. Енергетична незалежність: Виробництво зеленого водню в межах ЄС зменшить залежність від імпорту викопного палива та забезпечить нові робочі місця.

Однак для цього ЄС потрібно прискорити розвиток водневої інфраструктури, включаючи будівництво заправних станцій, та гармонізувати законодавство для сертифікації зеленого водню.

Що має зробити ЄС?

  1. Розслідування субсидій: Ініціювати детальне розслідування у межах СОТ щодо порушень Китаєм принципів вільного ринку.
  2. Підтримка водню: Запровадити масштабні програми фінансування для розробки водневих технологій.
  3. Митний захист: Запровадити тарифи на імпорт китайських електрокарів, які продаються нижче собівартості, щоб захистити місцевих виробників.
  4. Реформа екологічної політики: Прискорити запровадження стандартів для декарбонізації транспорту, але з акцентом на інновації.

Висновок

Сьогодні Європейський Союз опинився на межі втрати своїх позицій у глобальній автомобільній галузі. Проте криза може стати можливістю для змін, якщо ЄС зробить ставку на інновації, зокрема водневі технології.

Конкуренція з Китаєм потребує не лише економічних, але й політичних рішень. Підтримка місцевих виробників, гармонізація регуляторних норм і стратегічне бачення – ось ключ до успіху.

Чи скористається Європа цим шансом, покаже час. Але діяти потрібно вже сьогодні.