Яка енергетика потрібна Україні після війни?
Внаслідок військової агресії Російської Федерації цивільна інфраструктура України зазнала чималих збитків та кожен день, нажаль, ці збитки продовжують зростати. Чималих руйнувань зазнала й енергетична система України.
Робоча група з аудиту збитків Національної ради з відновлення України від наслідків війни склала Звіт про прямі збитки інфраструктури, непрямі втрати економіки від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України та підготувала попередню оцінку потреб України у фінансуванні її відновлення, де проаналізувала вказані збитки, які Україна зазнала внаслідок воєнної агресії Росії станом на середину червня поточного року.
Безперечно, станом на грудень 2022 року ці збитки суттєво збільшились, враховуючи безперервні активні воєнні дії Росії, які в більшій частині направленні на знищення енергетичної інфраструктури України.
Однією із найбільш «вразливих» галузей економіки України, яка отримала значні збитки внаслідок військової агресії Росіє є енергетика України. Так, згідно зі звітом, станом на 13 червня 2022 року прямі збитки завдані інфраструктурі української енергетики за попередніми оцінками складають 49,5 млрд грн або 1,8 млрд доларів США. На жаль, вказані цифри зростають з кожним днем.
За підрахунками Міненерго оператори систем розподілу зазнали збитків на суму близько 15,4 млрд грн. Близько 4% генеруючої потужності зруйновано під час бойових дій, ще 35 % потужності знаходиться на окупованих територіях.
Оператор системи передачі «Укренерго» оцінює свої збитки у 7,7 млрд грн без врахування активів на неконтрольованих територіях.
Оператори системи газорозподілу зазнали збитків на суму близько 6,1 млрд грн. Три ТЕЦ повністю знищені, ще п'ять ТЕЦ пошкоджені. Загалом зруйновано або знаходяться на окупованих територіях близько 50% теплової енергії.
Ще з 2014 року український уряд не контролює Старобешівську та Зеївську ТЕС, 1200 км магістральних газопроводів, 15 родовищ нафти та газу тощо. Крім того, з вказаного часу уряд втратив доступ до 67 державних вугледобувних шахт.
Найбільша в Європі АЕС – Запорізька – розташована на окупованій території з обмеженим доступом для України до її обслуговування та наразі є предметом постійних терористичних погроз з боку РФ всьому цивілізованому світу.
На окупованих територіях знаходяться Запорізька ТЕС, Луганська ТЕС тощо. Захопленою залишається Каховська ГЕС.
Укргідроенерго оцінює попередні збитки внаслідок отриманих пошкоджень обладнання у розмірі 550 млн грн.
Близько 30% сонячної генерації та понад 90% вітрогенерації знаходяться на окупованих територіях в Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях. За попередніми підрахунками знищено активів на суму близько 870 млн грн.
Найбільш ураженими промисловими активами у галузі електроенергетики є наступні підприємства:
- Куб-газ, який повністю зруйновано, розмір втрат 48 млн доларів США;
- Одеський нафтопереробний завод, який пошкоджено внаслідок бойових дій, розмір втрат складає приблизно 71 млн доларів США;
- Укрнафта, яке пошкоджено внаслідок бойових дій, розмір втрат складає приблизно 155 млн доларів США тощо.
Звісно, вказаний перелік тільки зростає та наразі в Україні кількість пошкоджених внаслідок бойових дій енергетичних підприємств досягло критичного рівня.
У звіті відображені прямі та непрямі втрати енергетичної сфери України внаслідок військово агресії та попередня оцінка потреб енергетичної сфери у відновленні.
Загальна попередня потреба у відновленні з урахуванням зруйнованих об’єктів енергетичної інфраструктури складає 103,4 млрд грн.
Станом на середину вересня 2022 року знеструмленими залишалися 800 населених пунктів із загальною кількістю споживачів близько 755,8 тис., без газопостачання – близько 239,2 тис. абонентів.
Вказані цифри є колосальними та дають підстави замислитись про впровадження в економіку України альтернативні заходи видобування енергії, перехід з одного укладу енергетики на іншій.
Щодо питання міжнародних санкцій у галузі електроенергетики, то відповідно до інформації, опублікованої на Урядовому порталі, 15 вересня 2022 року Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яка складається із представників 35 держав – членів ООН, ухвалила резолюцію з вимогою до Росії припинити окупацію Запорізької атомної електростанції.
В резолюції Рада керуючих закликає Росію «негайно припинити всі дії проти Запорізької атомної електростанції та будь-якого іншого ядерного об’єкта в Україні та на них».
Представник Сполучених Штатів при ОБСЄ Майкл Карпентер заявив, що військові держави-агресорки мають негайно залишити Запорізьку АЕС і припинити загрози світовій безпеці.
Уряд Німеччини передає під державне управління німецькі дочки «Роснефти» Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing. Федеральне мережеве агентство отримає контроль над Rosneft Deutschland, а також над відповідними частками в трьох нафтопереробних заводах у Шведті, MiRo у Карлсруе та Bayernoil у Фобурзі.
Безперечно, вказані міжнародні санкції направлені на підтримку України в енергетичній кризі, яка склалась внаслідок воєнної агресії РФ, проте кардинально не розв'язували проблеми енергетичних потреб не тільки України, а й країн Євросоюзу.
У сьогоденних реаліях найголовнішим є питання використання альтернативних джерел енергії.
Слід зазначити, що Європейська комісія оприлюднила масштабний план покласти край залежності ЄС від імпорту російської енергії. Стратегія REPowerEU включає диверсифікацію поставок газу в блок і нарощення використання відновлюваних джерел енергії.
Наприклад, кліматичний стартап Gradyent з Нідерландів розробив технологію, що допомагає опалювальним компаніям оптимізувати свої системи опалення забезпечивши доступне та надійне тепло і при цьому зменшивши CO2.
Відповідно до вказаної технології, створюється цифрова копія фізичної теплової системи, що поєднує географічні, погодні дані та дані датчиків із фізичними моделями та штучним інтелектом.
Розробники запевняють, що технологія дозволяє оптимізувати систему опалення в режимі реального часу та запускати симуляції майбутніх ситуацій, заощаджуючи в середньому 20% втрат тепла, 10% викидів CO2 та 5-10% витрат на пальне.
Зелена технологічна компанія залучила фінансування у розмірі 10 мільйонів євро, щоб зробити системи централізованого теплопостачання більш ефективними та стійкими. Понад 25% світового споживання енергії припадає на опалення та охолодження будівель.
Щороку ці мережі втрачають близько чверті тепла. Зі зростанням цін на паливо виникає ризик браку палива, і заклики до скорочення викидів CO2 стають дедалі наполегливішими.
Системи опалення часто працюють на застарілому програмному забезпеченні, а перехід на інтегровані енергетичні системи з місцевими стійкими джерелами робить ще більш важливим правильне програмне забезпечення.
Заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час онлайн-виступу на заключному засіданні 30-го Форуму ОБСЄ з питань економіки та довкілля наголосив, що в останні роки людство стикалося з кількома глобальними викликами: спочатку пандемією COVID-19, а нині – з війною Росії проти України, наслідки якої відчуває вся світова спільнота.
Міністр енергетики України зазначив, що: «безвуглецеве майбутнє та стійка енергетика є єдиним можливим шляхом уперед, щоб енергія не використовувалась як зброя, а людський розвиток не становив загрози для навколишнього середовища».
Заступник міністра підкреслив, що Україна ще до війни визначила свій курс на декарбонізацію і впроваджувала конкретні кроки щодо поступової відмови від вугілля та зменшення використання газу.
Підсумовуючи. Наразі Україна перебуває в активному пошуку альтернативних технологій видобування енергії, проте в реаліях активної фази війни реалізація державної політики в питаннях альтернативного енергозабезпечення суттєво ускладнюється, оскільки потребує значних ресурсів та переналаштування промислової сфери економіки України.
Сьогодні ми маємо унікальний шанс здійснити перехід від архаїчної енергетичної системи до прогресивної, яка повинна ґрунтуватися на наступних принципах:
1) децентралізація національної системи тепло- та енергопостачання;
2) автономність систем тепло- та енергопостачання ОТГ та великих міст;
3) мінімізація імпорту викопних енергоносіїв;
4) вуглецева нейтральність України до 2050 року.