Грошова винагорода, як компенсація за працю у вихідні дні

    У випадках, які отримали своє закріплення в національному законодавстві, працівники виконують обов’язки, що покладені на них трудовим договором, у вихідні дні. Чи може вказана робота компенсуватися вищезгаданим особам наданням грошової винагороди в подвійному розмірі?  

  

    Правове регулювання вищенаведеного питання відбувається за допомогою окремих законів. Зокрема юридична регламентація трудових правовідносин, функціонуючих щодо робіт, які виконують у вихідні дні особи похилого віку, 

здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України). 

     Наймані працівники є одними з головних учасників згаданих відносин. Такі суб’єкти, працюючи за строковим чи безстроковим трудовим договором, водночас створюють майнові чи немайнові блага, які в свою чергу приносять значну користь суверенній Україні, що трансформується в правову державу. та її згуртованому народу, який еволюціонує в громадянське суспільство.   

       Трудове законодавство гарантує найманим працівникам юридичний статус, що, будучи багатоаспектним, водночас включає в себе відповідні елементи, одними з яких є різноманітні за своєю сутністю соціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи передбаченою відповідним законом, в той же час повинна забезпечити повну економічну свободу таких осіб. 

    Право на працю є одним з найважливіших соціально-економічних прав, реалізовуючи яке найманий працівник може забезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєї благочестивої та вмілої сім’ї. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

     Згадане право може реалізовуватися в різні проміжки календарного тижня. Зокрема з чіткого та недвозначного змісту ч. 1 ст. 71 КЗпП України випливає, що наймані працівники можуть виконувати різні за своєю суттю обов’язки, які в свою чергу передбачені трудовим договором, у вихідні дні. 

    Чинне законодавство передбачає можливі види справедливої компенсації легальної праці, яка виконується у вказаний проміжок календарного тижня. Зокрема відповідно до юридичної норми, охопленої ч. 1 ст. 72 КЗпП України,  фізичні особи, які працювали у вихідні дні, за домовленістю з працедавцем можуть отримати грошову винагороду в подвійному розмірі. 

     Отже, національним законодавством не заборонено працедавцеві вчиняти  різні діяння, які не суперечать юридичним нормам і моральним імперативам. Зокрема даній особі дозволено надати найманим працівникам, що трудилися у вихідні дні, справедливу компенсацію, одним з ймовірних різновидів якої є грошова винагорода в подвійному розмірі.