Путін, Байден, Європа. Що зміниться для України після 16 червня

Але для того, щоб не думати, що все крутиться навколо нас та “Північного потоку-2”, потрібно зрозуміти велику мету США сьогодні. Байден у протистоянні з республіканцями працює на внутрішнього виборця, для якого карта “America Great again” є дуже важливою. Поки Трамп робив ставку на економіку, розваливши конструктивні міжнародні альянси США, Байден працює на обидва фронти. У коаліції проти Китаю він бачить як ЄС, так і Росію. Доказом цього є заява G7 про підготовку великого проєкту з для протидії китайському впливу. Йдеться про запровадження інфраструктурного проєкту "Відновлення кращого світу" (Build Back Better World, B3W) на противагу китайській ініціативі "Один пояс, один шлях".

Окрім цього, Джо Байден увійшов в конструктивну розмову з Ангелою Меркель щодо “Північного потоку-2” та захисту українських інтересів, зокрема використання української ГТС. Зрозуміло, що Байдену важливіша Німеччина, ніж санкції проти ПП-2. Але мова не йде про закривання очей на інтереси України, бо така політика не характерна для інтересів США в нашій країні сьогодні. Україна лишається інструментом впливу на Росію. І хоча це звучить не надто популярно, але це саме так. 

Відомо, що зараз розглядається декілька сценаріїв, за одним з яких українську ГТС можуть використовувати для транспортування водню. Росія вже сьогодні озвучує плани щодо виробництва двадцяти відсотків світового обсягу водню. Він необхідний Заходу, який переслідує “зелений курс”. При цьому, необхідні будуть також інвестиції для виробництва водню в Україні. За іншим, може бути гарантований обсяг газу, який Європа отримуватиме з Росії по нашій ГТС із підписанням довгострокового контракту, або ж компенсації Україні втрати транзиту. 

Але ці питання будуть підняті Байденом на зустрічі з Путіним. Та це далеко не єдине, що цікавить президента США, який чітко окреслив свою роль лідера, який публічно не йде на компроміс з РФ. Байден створює образ, що він разом з лідерами країн НАТО та G7 будують коаліцію не лише проти Китаю, але й робитимуть все, щоб повернути Росію в цивілізоване поле. Саме тому Байден не хоче давати спільну прес-конференцію з Путіним, а в ЗМІ злиті теми, які будуть обговорені перш за все - і кожна з них в інтересах США. Є й та, яка стосується нас. NBC повідомляє, що Байден жорстко поставить питання неприпустимості посилення агресії проти України, а також говоритиме про кібератаки, втручання у вибори США та порушення прав людини. Питання “Північного потоку-2” на порядку денному. І, схоже, Володимир Путін спробував своїм інтерв’ю, де говорив про неприпустимість вступу України в НАТО, продати Байдену можливість збереження транзиту газу в обмін на поступки з боку США стосовно України. 

Який інтерес України

Володимир Зеленський зробив власний вихід у ЗМІ перед важливими зустрічами світових лідерів “без нас”. Не секрет, що на Банковій ображені тим фактом, що Україну не запросили на саміт НАТО. Про це можна судити зі слів дипломатів, які чітко сказали, що Україна виконала вимоги для отримання ПДЧ в НАТО. Відповідно, наша країна через дипломатів та президента у американській пресі чітко дала зрозуміти власний інтерес. Нам потрібне пришвидшення питання щодо отримання ПДЧ, захист інтересів у справі “Північного потоку-2”. І дзвінок Байдена Зеленському також був важливий як для нас, так і для США, які продемонстрували послідовність. Залишається сподіватися, що Україна запропонувала Америці свій варіант вирішення історії з “Північним потоком-2”, який не означатиме зупинку проекту - його вже не зупинити. Для Заходу і ЄС важливо зберегти альтернативну точку поставок газу. Окрім ПП-1 і ПП-2 таким має лишатися наша ГТС. Бо такий сценарій не дасть можливості Росії почуватися більш вільно.  

І тут Україна цілком могла б зіграти свою роль в демонстрації Байденом всьому світу та американському виборцю, що США будують єдиний фронт проти негативного впливу Росії на Заході. Україна в цій історії виступає союзником, що має інструмент впливу на РФ.  

Безперечно, запуск ПП-2 зіграє проти нас. Ми втратимо гроші і маємо вимагати від партнерів захисту власних інтересів для продовження захисту їхніх. Оскільки Україна може бути прикладом успішності західної моделі реформ у надважких умовах пострадянського простору, де Росія використовує гібридні методи, щоб зупинити просування ринкових принципів замість корупційних, які близькі саме режиму Кремля. І провал Заходу в Україні, в першу чергу, коштуватиме рейтингів західним політикам всередині їхніх країн. 

Що робити

Отже, після червневих подій Володимир Зеленський наприкінці липня поїде до Вашингтона. І саме там Україна має почути конкретику щодо ПДЧ. Зрозуміло, що НАТО - це не тільки США. Тому діалог з країнами-членами потрібно вести, проводячи активну дипломатію не тільки шляхом публікацій в західній пресі закликів, “або ви нас берете, або ні”. Така поведінка може викликати у світових лідерів виключно криву посмішку. Україні необхідно активніше залучати наших балтійських та польських лобістів до просування нашого питання в Альянсі. І знаходити спільну мову з Угорщиною. Бо концентрація виключно на США не принесе бажаного результату. Польща як один з найближчих союзників США у Східній Європі має широке коло впливів у НАТО, європейській та американській політиці. А також створити більш лояльні умови для присутності польського бізнесу в Україні, особливо в частині приватизації чи будівництва доріг. В обмін на це Польща більш активно лобіюватиме українські інтереси в НАТО, зокрема навіть в переговорах з Туреччиною. Саме такий системний шлях потрібно обрати Україні, замість публікації інтерв’ю у західній пресі. І тоді НАТО точно стане ближче до нас. Ну а реформи, зокрема судова, - це окрема умова, без цього нікуди.