Самогубство пацієнта психлікарні: позиція ЄСПЛ

І. КОРОТКА ВІДПОВІДЬ

Психлікарня не відповідає за самогубство пацієнта, якщо медики не допустили недбалість.

У цих справах досліджують:

- обізнаність лікарів про ризик самогубства;

- розумно очікувані заходи від лікарні.

II. СПРАВА RAŽNATOVIĆ V. MONTENEGRO, № 14742/18

Заявники скаржились за ст. 2 ЄКПЛ – право на життя – рідна людина через недбалість лікарів вчинила суїцид.

Жінка добровільно лікувалась у психлікарні та через появу онука поїхала до сім'ї.

Після повернення жінка прийняла заспокійливе та заснула. Потім без дозволу пішла з лікарні та стрибнула з мосту.

Прокурор справу не відкрив, а суд відмовив в позові до лікарні про відшкодування шкоди – ознак думок про суїцид не було та стан жінки не виправдовував закриті умови, яких в лікарні не було.

III. ПОЗИЦІЯ ЄСПЛ

Психлікарня вживає розумні заходи захисту від самогубства добровільного пацієнта. Заходи залежать від обставин справи та виду госпіталізації – добровільна чи ні (Fernandes de Oliveira v. Portugal [GC], № 78103/14, § 124).

Оцінюється обізнаність ризику суїциду та вжиття розумно очікуваних заходів запобігання ризику – обмежувальні заходи (Keenan v. the United Kingdom, № 27229/95, § 93).

Сутність ЄКПЛ – повага до людської гідності та свободи людини. Через це лікарні дотримуються прав та свобод пацієнта і зменшують шанс заподіяння собі шкоди без порушення особистої автономії.

Надмірно обмежувальні заходи порушують ст.ст. 3, 5 та 8 ЄКПЛ (Fernandes de Oliveira v. Portugal [GC], № 78103/14, § 112).

Обізнаність про ризик життю пацієнта як підстава превентивних заходів, оцінюється критеріями:

- минуле психічного здоров’я;

- серйозність психічного стану;

- попередні спроби суїциду чи шкода собі;

- думки або погрози самогубства;

- ознаки фізичного або психічного розладу (Fernandes de Oliveira v. Portugal [GC], № 78103/14, § 115).

У справі причина самогубства – депресія. Психіатр стверджував, що жінка не проявляла ознак думок про самогубство в останній день життя. Тривожних ознак поведінки в медичних записах немає.

Після сну та терапії жінка з іншим пацієнтом пішла гуляти – це дозволено.

Відтак ЄСПЛ не встановив, що лікарі знали або могли знати про ризик життю жінки.

Через це Суд не оцінював чи вжила лікарня заходи, які від неї розумно очікувались (Fernandes de Oliveira v. Portugal [GC], № 78103/14, § 132).