За локальним збройним конфліктом в Україні приховано глобальне зіткнення принаймні трьох цивілізацій. Це може загрожувати можливістю значних потрясінь та невтішним майбутнім для наших поколінь.
На сьогодні спалахи цих війн виникають як на сході, так і в самій країні. І ми маємо розуміти, що підтримку варто шукати не ззовні держави, а в середині. Саме народ є тією рушійною силою, яка зможе врятувати нашу, вже розгромлену й розкрадену, державу. Консолідація сил за для порятунку майбутнього української землі, культури, цінностей, традицій та звичаїв - єдина місія у нас і наших дітей.
Україна має змінити свій статус театру воєнних дій і стати пологовим будинком майбуття. Майбутнє світу не у війні, а у співрозвитку цивілізацій. Однак не той старий, ексклюзивний, де все вирішувала держава та гроші, а той новий, самодостатній та інклюзивний, головним рушієм якого є Громадяни України та їхня енергія нового бачення та креативної дії. І починається цей шлях - в голові і серці кожного з нас. Не буде нового бачення - не буде нового майбутнього, лише огидне та безплідне старе, якому пологовий будинок - ні до чого.
Здорова національна ідея за майбутнє має базуватись на прагненні до боротьби та бажанні підняти свою державу з колін. В нашій історії усунення слабших не обходилося без насильства. Але наша сила має полягати в пошуку конструктивних дій, порозумінні шляхом діалогу та відновленні гармонії. Бо ця гармонія - наше майбутнє, а переможний мир -у співрозвитку світових цивілізацій, а не у їхньому зіткненні.