Неможливе можливо: як скасувати рішення третейського суду?

Уявіть: ви взяли гроші в борг, а кредитор ставить вас у такі рамки, що ви в принципі не контролюєте ситуацію та не можете розраховувати на справедливе судове рішення.

Вітаємо: ви підписали договір з третейським застереженням.

Що це за інструмент і чому ви могли не знати про нього? 

Наприклад, банки включають до примірних кредитних договорів умову, що всі спори між ним і боржником розглядатиме третейський суд — недержавний орган, створений для вирішення спорів між певними сторонами, громадянами або компаніями. 

Такий третейський суд може бути більш лояльним до банку, який знаходиться в сильній позиції з цілою командою юристів, ніж до звичайного боржника, який затримав платежі за кредитом.

У цьому випадку на етапі підписання кредитного договору з третейським застереженням у потенційного позичальника два вибори:

— відмовитися від договору та звернутися до іншого банку

— або погодитися та чекати на нерівний бій, де можливий спір вирішуватиме не державний суд, а невідома йому компанія. 

До того ж далеко не кожний простий громадянин чи малий підприємець може похвалитися практикою отримання рішень третейського суду на його користь.

Олії в полум’я підливає додаткове обмеження: таке рішення не можна переглянути по суті спору. Оскаржити його вийде лише з формальних причин, наприклад:

— неповноважний склад суду, 

— визнання недійсною самої третейської угоди чи застереження тощо.

До нас прийшов клієнт і поставив завдання: представити його інтереси в третейському суді. Ми відразу зрозуміли, що розраховувати на неупереджене ставлення до нашого спору особливо не доводиться.

Саме тому ми вибудовували свою стратегію із самого початку з чітким наміром: якщо наш голос не буде почутий, зробити максимальні кроки, щоби рішення надалі можна було скасувати.

Як і варто було очікувати, третейський суд не став на сторону нашого клієнта. 

Але тут ми вже були готові!

Після вивчення всієї судової практики з нашого питання наша позиція будувалася на таких аргументах:

— Третейське застереження не може бути застосоване, бо умовами третейського застереження передбачено досудовий порядок врегулювання спорів, а він не був застосований.

— Голова суду не може призначити сам себе розглядати певну справу.

— Якщо в другої сторони відсутні заперечення щодо заяви про відвід судді, суддя вважається відведеним.

На додачу до цього, вишенькою на торті стало порушення третейського суду по суті спору. І хоча ці доводи не мають юридичного значення, але вони підсилюють нашу загальну позицію.

Ми наочно представили суду порушення третейським судом принципу рівності сторін, що мало наслідком заявлений відвід. 

Й ось, фінальне засідання, ми чекаємо на вердикт… і суддя скасовує рішення третейського суду та відмовляє у виданні наказу на його виконання!

Саме так ми й отримали унікальний прецедент, і захистили інтереси клієнта.

P.S. У засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення в повному обсязі поки що немає, тому цікаво, на які доводи посилатиметься суд..?