Креативність та вміння йти в ногу з часом дають результат

Минулого року система дорожніх клінічних лікарень Центру охорони здоров’я АТ «Українська залізниця» почала процес реформування. Одним з елементів зміни системи стали конкурси з обрання генеральних та медичних директорів восьми дорожніх клінічних лікарень на залізничному транспорті.

Директори мали запропонувати свої перспективні плани з розвитку лікарень, а також активно включитися в поточні процеси – лікування залізничників, прийом «ковідних» та багато чого іншого.

Керівники змінилися в майже всіх лікарнях, за виключенням Київської клінічної лікарні №2. Зрештою було цікаво дізнатися, що ж краще, «стара закалка» і консерватизм чи креатив і відчуття часу.

Фінансові результати першого кварталу 2021 року показали, що більшість генеральних директорів лікарень перелаштувалися під новий ритм роботи Центру охорони здоров’я. В середньому по лікарнях план роботи виконується на 170%.

Загальна статистика виконання плану «Укрзалізниці» виглядає наступним чином:

Харківська дорожня клінічна лікарня №1 – 360%

Харківська дорожня клінічна лікарня №2 – 210%

Львівська дорожня клінічна лікарня – 172%

Київська дорожня клінічна лікарня №3 – 166%

Одеська дорожня клінічна лікарня – 145%

Київська дорожня клінічна лікарня №1 – 129%

Дніпровська дорожня клінічна лікарня – 102%

Київська дорожня клінічна лікарня №2- 84%

Нажаль, єдиним виключенням і «ложкою дьогтю» є Київська клінічна лікарня №2, де як здається, керівник вважає, що йому всі все повинні і абсолютно не задумується над економічними показниками.

Я не є прихильником того, що треба утаювати проблеми, якщо вони є. ККЛ №2 систематично не виконує план «Укрзалізниці». В лікарні фактично не ведеться роз’яснювальна робота по вакцинації, а також спостерігається найвищий відсоток медиків, що заразилися Ковідом в побутових умовах та найнижчий відсоток по персоналу, що отримав хоча б першу дозу вакцини.

Нажаль, дехто не розуміє, що можливість першочергового вакцинування від коронавірусу, є неабияким привілеєм, наданим зважаючи на профіль роботи. Безглуздо і аморально відмовлятися від цього, коли на кону стоїть власне життя і здоров’я, ризики заразити та нанести шкоду пацієнтам та власне питання їх лікування.

Варто пам’ятати, що завжди є причини неефективних результатів роботи, але вони не є можуть бути виправданням, а повинні бути «маркером» того, що потрібно змінювати.

І я особисто буду цьому сприяти та контролювати.