Капкан Мінських угод і капітуляція України?
Щоб перемогти зовнішнього ворога слід припинити внутрішню капітуляцію пред його агентами.
Другу річницю Мінських угод українці зустрічають з апатією тарозчаруванням. Попри “мирні” заклинання, постійні консультації західнихдипломатів та регулярні спроби відведення військ, війна продовжується. Гинутьсолдати. Але території ми не відвойовуємо – просто захищаємо лінію зіткнення,заморожуючи окупаційний режим на частині Донбасу (вже не згадуючи про Крим). Увересні посилюється тиск з боку наших європейських “партнерів”, що прагнуть врешті забути мов страшний сон “українське питання”, і перейти до звичних торгів з Москвою.
У нас вимагають змін до Конституції – федералізації, визнання бандитськихреспублік. У відповідь – нібито фінансування для відновлення Донбасу. Владапоки опирається тиску, розуміючи можливу реакцію суспільства. Але чи надовго?Вже починаються спроби відвести війська бдля так званої “демілітаризації”– що розв’яже руки бойовикам.
Але що чекати від “партнерів”, коли всередині країни війни ніби інемає. Найпомітніше на інформаційному, культурному фронтах. Скільки московськоїпопси, російськомовних передач лунає по телебаченню, радіо? Чи легко в столицізнайти нормальний вибір україномовної преси? Звісно, активна громадськістьволає про русифікацію, посилення залежності від чужинського культурногопростору. Але більшості українців, на жаль, так зручно – не треба нічогозмінювати – звичок, уподобань. На цій апатії й розквітають ганебні явища. Детаке видано, щоб досі діяв мовний закон “ківалова-колєсніченка”?Якіт ідеї пропагують “русскоязичние українци”, що не гребують фальсифікаціями,базікають про абсолютну російськомовність учасників АТО (насправді все навпаки,доводить соціологія).
Через ЗМІ поступово протягується лояльність до імперського минулого часівКатерини IIта їй подібних (мовляв, українці будували теж цю імперію, чим вартогордитись – це вже потім поганий путні посварив нас). Про міфи Атєчєствєннойвайни взагалі краще не згадувати – гальмуються спроби перейменувати топоніми,названі на честь катів України (що якось причетні до перемоги сталінізму надгітлеризмом – той же Жуков). Що робити не те що воюючій, а просто державі, щосебе поважає – очевидно для всіх, крім всіляких міністрів-іноземців. що вчатьнас, якою мовою розмовляти та як правильно євроінтегруватись.
Особливо кричуща ситуація у релігійній царині. Під приводом невтручання,світськості держава допускає антиукраїнську проаганду через структуриМосковського патріархату (окрім вже найбільш кричущих та сепаратистськихгорлопанів). В Росії наростають релігійні прееслідування, в Київськогопатріархату відбирають єдину діючу (!) в Росії церкву у Ногінську – і щось нечути нот МЗС, державного занепокоєння. Натомість прадавні святині Києво-Печерська,Почаївська лаври, Корецький монастир – знаходяться під контролемпрокремлівської релігійної структури. Добре хоч розгортається розслідування дійолігарха Новинського, що причетний до погроз та переслідування проукраїнськоїпартій всередині УПЦ МП. Та знову ж таки всі звинувачують поганого Новинського,тоді як він просто координує масштабну підривну діяльність, розгорнуту ще з1990-х. Це нагадує зведення причин україно-російської війни до забаганокдемонічного Путіна, а не багатовікової імперської структури, що не можеспівіснувати з суверенною Україною, що існує поза кремлівськимкультурно-релігійним полем.
На 3 році війни слід нарешті проснутись. І зрозуміти – лише стратегічнаробота, цілеспрямоване очищення вітчизняної культури, інформаційного простору,відновлення пануючого статусу української мови зробить нас незалежними, а неякимось відламком імперії, за який торгуються європейці, американці та РФ.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13657
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5512
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5339
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5198
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4590