Капкан Мінських угод і капітуляція України?
Щоб перемогти зовнішнього ворога слід припинити внутрішню капітуляцію пред його агентами.
Другу річницю Мінських угод українці зустрічають з апатією тарозчаруванням. Попри “мирні” заклинання, постійні консультації західнихдипломатів та регулярні спроби відведення військ, війна продовжується. Гинутьсолдати. Але території ми не відвойовуємо – просто захищаємо лінію зіткнення,заморожуючи окупаційний режим на частині Донбасу (вже не згадуючи про Крим). Увересні посилюється тиск з боку наших європейських “партнерів”, що прагнуть врешті забути мов страшний сон “українське питання”, і перейти до звичних торгів з Москвою.
У нас вимагають змін до Конституції – федералізації, визнання бандитськихреспублік. У відповідь – нібито фінансування для відновлення Донбасу. Владапоки опирається тиску, розуміючи можливу реакцію суспільства. Але чи надовго?Вже починаються спроби відвести війська бдля так званої “демілітаризації”– що розв’яже руки бойовикам.
Але що чекати від “партнерів”, коли всередині країни війни ніби інемає. Найпомітніше на інформаційному, культурному фронтах. Скільки московськоїпопси, російськомовних передач лунає по телебаченню, радіо? Чи легко в столицізнайти нормальний вибір україномовної преси? Звісно, активна громадськістьволає про русифікацію, посилення залежності від чужинського культурногопростору. Але більшості українців, на жаль, так зручно – не треба нічогозмінювати – звичок, уподобань. На цій апатії й розквітають ганебні явища. Детаке видано, щоб досі діяв мовний закон “ківалова-колєсніченка”?Якіт ідеї пропагують “русскоязичние українци”, що не гребують фальсифікаціями,базікають про абсолютну російськомовність учасників АТО (насправді все навпаки,доводить соціологія).
Через ЗМІ поступово протягується лояльність до імперського минулого часівКатерини IIта їй подібних (мовляв, українці будували теж цю імперію, чим вартогордитись – це вже потім поганий путні посварив нас). Про міфи Атєчєствєннойвайни взагалі краще не згадувати – гальмуються спроби перейменувати топоніми,названі на честь катів України (що якось причетні до перемоги сталінізму надгітлеризмом – той же Жуков). Що робити не те що воюючій, а просто державі, щосебе поважає – очевидно для всіх, крім всіляких міністрів-іноземців. що вчатьнас, якою мовою розмовляти та як правильно євроінтегруватись.
Особливо кричуща ситуація у релігійній царині. Під приводом невтручання,світськості держава допускає антиукраїнську проаганду через структуриМосковського патріархату (окрім вже найбільш кричущих та сепаратистськихгорлопанів). В Росії наростають релігійні прееслідування, в Київськогопатріархату відбирають єдину діючу (!) в Росії церкву у Ногінську – і щось нечути нот МЗС, державного занепокоєння. Натомість прадавні святині Києво-Печерська,Почаївська лаври, Корецький монастир – знаходяться під контролемпрокремлівської релігійної структури. Добре хоч розгортається розслідування дійолігарха Новинського, що причетний до погроз та переслідування проукраїнськоїпартій всередині УПЦ МП. Та знову ж таки всі звинувачують поганого Новинського,тоді як він просто координує масштабну підривну діяльність, розгорнуту ще з1990-х. Це нагадує зведення причин україно-російської війни до забаганокдемонічного Путіна, а не багатовікової імперської структури, що не можеспівіснувати з суверенною Україною, що існує поза кремлівськимкультурно-релігійним полем.
На 3 році війни слід нарешті проснутись. І зрозуміти – лише стратегічнаробота, цілеспрямоване очищення вітчизняної культури, інформаційного простору,відновлення пануючого статусу української мови зробить нас незалежними, а неякимось відламком імперії, за який торгуються європейці, американці та РФ.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72157
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 70825
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11610
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10275
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028