"Прозорро.Продажі" чи товарні біржі: що потрібно переробникам деревини

Три роки поспіль предметом жорсткого діалогу влади та бізнесу є положення законопроекту «Про ринок деревини».

Восени цього року, поки текст документу перебуває на першому читанні парламенту, не вщухають суперечки проте яка ж модель продажу деревини краще для бізнесу. І це не дивно, адже всі попередні спроби Державного агентства лісових ресурсів України, Кабінету міністрів та інших державних структур врегулювати ринок – фактично провалились, не дали позитивного ефекту з подолання корупції. Тепер вся надія на законопроект, який має не тільки унормувати правила продажу деревини, а поставити крапку в суперечці прихильників «Прозорро» та товарних бірж.  

Перед тим як розбиратися у хитросплетіннях українського ринку деревини – треба зауважити важливе правило. Українська деревина - це не просто товар, це стратегічний національний ресурс. Ресурс, який зростає на державних землях, заготовлюється державними підприємствами – лісгоспами, та є основою роботи щонайменше трьох великих галузей української економіки. Лісова, деревообробна і меблева галузі – це ті економічні системи та кластери, які для багатьох областей України допоможуть створити і наповнити індустріальні парки, забезпечити тисячі робочих місць та збільшити частку українського експорту продукції з високою доданою вартістю до рівня розвинутих країн Європи.

Темний ліс продажу деревини

Але для того щоб деревина запрацювала в економіці – українським підприємствам треба її придбати. А з цим якраз постійні проблеми. З 2007 року реалізацію деревини державні лісогосподарські підприємства здійснювали на аукціонах товарних бірж за методом піднятої руки та через прямі договори (річні контакти на поставку деревини між лісокористувачами (лісгоспами) та деревообробними підприємствами). Регулював ці торги спеціальний наказ Держлісагентства, а ж поки в 2018 році його не скасували в судовому порядку.  А вже в 2019 році в ручному режимі заборонили використовувати і прямі договори. Після того деревину почали продавати на так званих електронних аукціонах. Принаймні такими назвали 42 локальні і всеукраїнські біржі, які дуже дивно і не завжди прозоро працювали майже в кожній області. Скарг від деревообробників на їх діяльність було чимало – тут тобі фіктивні покупці-«спекулянти», і дискримінація учасників, і «приховані аукціони». Та ще багато не зовсім чесних речей.

У 2020 році Кабінет Міністрів ухвалює рішення про реалізацію пілотного проекту з продажу 25 відсотків всієї необробленої деревини на «Прозорро.Продажі». За рік в рамках пілоту було реалізовано деревини на 1,5 млрд грн. Говорили й про розширення дії проекту на всі 100 відсотків необробленої деревини. Але Кабінет міністрів цього так і не зробив.  Чому – ніхто так і не пояснив.

З першого 1 липня набув чинності Закон №738, який визначає правові умови створення та роботи товарних бірж на території України як організованих ринків. Все б нічого, якби раптово Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не сповістила лісовий ринок про те, що з 1 липня цього року торги деревиною треба проводити лише на тих біржах, які отримали офіційну ліцензію від Нацкомісії.  А таких виявилось…  аж одна приватна "Українська енергетична біржа". За офіційною версією лише вона вчасно отримала відповідну ліцензію на право організовувати аукціони з продажу деревини. Понад три місяці ця біржа була фактичним монополістом на ринку, аж поки у вересні ліцензії не отримала ще й ТОВ «Українська універсальна біржа».

Така ситуація обурила народних депутатів. Був поданий окремий законопроект на цю тему, яким передбачається перевести всі електронні аукціони з продажу деревини на «Прозорро», а дія закону "Про товарні біржі" не поширюватиметься на продаж деревини. Аналогічні норми включили і до комітетської версії законопроекту  4197-Д «Про ринок деревини», яка розглядатиметься в парламенті вже в найближчі тижні.

Чому важлива не ціна

Свій аналіз ефективності продажу деревини в Україні днями презентувала громадська організація StateWatch. Дослідження хороше, але дозволю собі декілька доповнень:

По-перше, критерій ціни на продану деревину не може бути основоположним в оцінці ефективності методів продажу деревини. Адже держава отримує найбільший позитивний ефект не від самого продажу необробленої деревини, а від її глибинної переробки в Україні. Не тільки в лісоматеріали, а й готові меблі. Таким чином кожен кубометр переробленої деревини генерує не тільки збільшення податкових надходжень, а й нові робочі місця, залучення іноземних інвестицій.

По-друге, оцінка ефективності продажу деревини за вищою ціною, жодним чином не нівелює головні проблеми ринку деревини – корупцію, схеми та хаотичну зміну правил продажу в ручному режимі. Українські лісгоспи цьогоріч звітують про продажі деревини за рекордними цінами. Але це сталось не тому, що лісгоспи стали працювати краще. Ціни на деревину шалено зросли у всьому світі, плюс на українському ринку маємо штучно спровокований дефіцит деревини. У підсумку – корупція нікуди не поділась, деревину хоч і продали дорожче, але поставили на грань виживання деревообробну і меблеву галузі.

По-третє, електронні аукціони без детального і вичерпного законодавчого регулювання їх умов проведення будуть абсолютно дискредитовані як новація вже до кінця цього року. За словами лісівників вже зараз вся деревина продається через електронні аукціони. Але що це за аукціони? Чи стали вони прозорішими? Чи перестали на них висовувати штучні перешкоди для чесної конкуренції? Навіть на ліцензований біржах? Запитайте переробників. Відповідь буде негативною.

По-четверте. Чи є зараз прямі договори (оферта) корупційною проблемою ринку? Ні, тому що вони вже не укладаються майже два роки. Чи мали корупційні ризики ті формати оферти, які діяли раніше? Так, однозначно. Але це питання до методики їх укладання, а не до суті. Оферта не має бути кулуарною таємницею за сімома замками кабінетів начальників лісгоспів. Вона має бути прозорою, врегульованою на рівні закону, доступною на відкритому лісовому порталі для моніторингу громадськими організаціями. Той же приклад Польщі є показовим. Там формат таких договорів абсолютно прозорий і контрольований державою.

Прозора електронна торгова система

Стратегічний державний ресурс (деревина) потребує і стратегічних рішень для регулювання її продажу. Однозначно для ефективної і прозорої роботи ринку необхідна сучасна електронна торгова система (ЕТС), яка міститиме центральну базу даних та об’єднає усі електронні майданчики для продажу деревини. В незалежності будуть це ліцензовані товарні біржі чи ні.

Головними параметрами такої електронної торгової системи мають стати:

1. Прозорість. Інформація про всі торги має бути доступною всім учасників ринку, громадським організаціям.

2. Зручність для учасників ринку. Сучасні IT-рішення мають зробити такий портал наскільки зручним для покупців і продавців, надійним як та ж сама «Дія».

3. Відповідність побажанням покупців-переробників деревини щодо формату проведення аукціонних торгів. Необхідність запровадження так званого безкінечного «англійського аукціону».

Якою має бути така електронна торгова система? Чи буде це «Прозорро.Продажі» чи інший майданчик?  Це мають визначити саме народні депутати у такому необхідному законопроекті «Про ринок деревини». Парламент, як головний законодавчий орган, а не непрофільні комісії чи саме державне агентство лісових ресурсів.

Варто відзначити, що прихильників «Прозорро.Продажі» в парламенті суттєво більше і небезпідставно. Адже в активі "Прозорро" успішно реалізовані "кейси" з продажу державного та комунального майна, ліцезій на видобуток природних ресурсів, і найсвіжіше - державних земель. "Прозорро" не тільки державна, а й публічна кампанія, тому має непогану репутацію в суспільстві. Це теж факт.

Крім того, перший заступник ДП «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак підтверджує, що платформа готова тісно співпрацювати з переробниками деревини для створення окремого модулю з продажу деревини на майданчику Prozorro Sale саме з тими параметрами, які хоче бізнес. І це, без сумніву, дуже сильний аргумент для депутатів в політичний боротьбі за реформу ринку.

Більше можливостей для української переробки

Але за цією дискусією про формат ринку важливо не втратити суть. Лише збалансований законопроект "Про ринок деревини" може покласти край хаосу на ринку та нарешті унормувати всі правила проведення аукціонів, припинити корупційні зловживання.

Підтриманий комітетом з економічного розвитку законопроект 4197-Д хоч і має багато новацій, але потребує доопрацювання правками під час другого читання. Власне це визнають і самі народні депутати-автори законопроекту.

Особливо важливими доопрацюваннями для розвитку економіки зокрема є закріплення каскадного принципу проведення аукціонних торгів, який дозволить максимально сприяти глибинній переробці деревини в Україні. Також важливо спростити адміністрування (декларування) операцій з деревиною.

Від того наскільки ґрунтовно будуть підтримані пропозиції переробників, наскільки якісно буде вибудуваний діалог влади та бізнесу і залежить рівень підтримки Європейською Бізнес Асоціацією, Українською Асоціацією Меблевиків, асоціацією Меблідеревпром, ініціативою «За ринок деревини» нових законодавчих ініціатив в сфері продажу деревини.

Адже тільки спільними зусиллями можна навести лад на ринку деревини.