Розвиток фермерства є прогресивною формою підприємницької діяльності у галузі сільського господарства в усьому світі.
Для України це питання є особливо актуальним, адже її потенціал при розумному використанні цілком може зробити з нас виробника аграрної продукції світового масштабу. Це є стратегічний пріоритет для нашої держави.
Зростання кількості фермерських господарств та їх розвиток сприятиме посиленню позицій України як виробника аграрної продукції, підвищить рівень харчової незалежності, що є елементом національної безпеки держави. Крім того, розвиток фермерської активності може сприяти відтворенню села, збереженню традицій та культури українського народу, і звичайно, створенню додаткових робочих місць в сільській місцевості.
Аналіз стану розвитку фермерства в економічно розвинутих державах свідчить про досить вагомий внесок фермерів у валове сільськогосподарське виробництво, що робить їх фактично основою ефективного функціонування сільського господарства.Саме фермерські господарства в багатьох країнах світу є універсальною, високоефективною і стабільною системою забезпечення населення продуктами харчування.
У США, наприклад, 87% фермерських господарств складають сімейні фірми (1,9 млн. одиниць). За площею земельних угідь в загальній кількості господарств їх частка становить 65%, за обсягом реалізації продукції - 60%. У цій країні фермери знаходяться під потужним контролем уряду, їм постійно допомагають кредитами, організовують різні семінари і консультації.
Канада, наприклад, сприяє технічному забезпеченню фермерів шляхом розвитку лізингу. Тобто, нові комбайни, трактори, сівалки тощо фермери не купують, а беруть у лізинг, наприклад, на рік. Згодом повертають її дилеру і з доплатою беруть нову. Це дозволяє їм постійно збільшувати свої потужності та розвиватись. Надалі дилер аналогічним чином віддає в лізинг або продає цю техніку більш дрібним фермерам і так далі.
Досвід країн Східної Європи показує тенденцію розвитку невеликих селянських господарств товарного типу. Так, в Польщі середній розмір селянського господарства складає 4-8 га, у Данії середня ферма займає 32 га, в Німеччині - 18, Франції - 14, в Італії - 6.
Більшість цих ферм отримують різні державні субсидії. В країнах ЄС розмір субсидій досягає 50% на с.г. продукцію, у США – 35%, Японії-75%.
Вагомого значення набула с/г кооперація, аджедопомагає захищати інтереси фермерів. Європейські країни через кооперативні формування в аграрному секторі реалізують понад 60% усієї виробленої продукції, а скандинавським кооперативам належить взагалі більше 80%.
Нажаль, в Україні на шляху розвитку фермерства є істотні перешкоди. Так, в державі ще немає дієвої загальнонаціональної програми підтримки фермерських господарств. Недоступною являється для ферм програма відшкодування відсоткових ставок за кредити, а комерційна банківська система не орієнтована на задоволення проблем малих фермерських господарств.А обслуговуючі кооперативи, націлені на ресурсне забезпечення та послуги фермерам – слаборозвинуті.
Разом з тим, беззаперечним є той факт, що вирішення проблеми слабкого розвитку фермерства – це питання ефективної державної політики у цій сфері та бажання населення цілеспрямовано та завзято працювати на своїй землі.
Серед комплексу кроків, які необхідно здійснити для активізації даного напряму господарської діяльності, передову роль грає розробка окремої державної бюджетної програми підтримки фермерствата слідування принципу прямого і прозорого розподілу її коштів; передбачення у державному бюджеті відповідних серйозних за обсягом видатків; сприяння розвитку сільськогосподарського лізингу, створення фондів пільгового кредитування фермерів; розробка законодавства з сільськогосподарської кооперації та забезпечення державної підтримки цього напряму; організації та проведення цілого ряду навчань, семінарів та тренінгів для початківців-фермерів тощо.
В будь-якому випадку, завдання з активізації фермерського виробництва, як одного із основних локомотивів галузі сільського господарства, є завданням загальнонаціонального масштабу, до якого повинні бути долучені усі територіальні громади України. І це лише один із кроків, який треба зробити для активізації сільськогосподарської діяльності. Другий крок – розвиток сільськогосподарської кооперації. Про це піде мова в наступному блозі.
