Скільки ще нам оплачувати дискримінацію в медичних закупівлях?

Минув ще один місяць життя в умовах пандемії. 

Весь цей час я багато уваги приділяла тому, як саме замовники здійснюють коронавірусні закупівлі, нагадувала про типові помилки, яких припускається багато хто з них. Крім того, провела безкоштовний вебінар, де розповіла про всі нюанси таких закупівель аби лікарні не допускались помилок. 

Таких, наприклад, як закупівля товару, який не включено до Переліку (дублюю посилання на нього). Або ж неоприлюднення інформації про закупівлю у відповідності до вимог законодавства. Про актуальні зміни в законодавстві, що стосуються саме коронавірусних закупівель. Нагадаю, що ознайомитись із цими публікаціями можна в моїх блогах. І наявний зворотній зв’язок, значна кількість звернень, як на сторінках соцмереж, так і в особистих повідомленнях підтверджує, що шлях обрано правильний. 

Поки що зарано говорити про якісь результати, проте кількість порушень, які мною виявляються щомісяця, дійсно починає зменшуватись.

Але хоча загальна увага зараз прикута до коронавірусної хвороби та до закупівель, спрямованих на боротьбу з нею, це аж ніяк не означає, що всі інші закупівлі залишаються поза увагою. І замовникам так само не варто вчиняти свої улюблені порушення, про які вже неодноразово йшла мова, в тому числі і в цьому блозі.

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» продовжує взятий курс на дотримання принципів здійснення закупівель, зокрема таких як добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них та інші задекларовані в Законі принципи. 

Реалізація принципів передбачає неприпустимість включення до тендерної документації дискримінаційних вимог. Але на практиці замовники часто не вважають такі вимоги дискримінаційними та включають їх до тендерної документації. Встановлення замовником надлишкових, або ж зайвих вимог також ущемлює права потенційних учасників.

Крім того, порушення принципу недискримінації учасників зводить до мінімуму необхідну максимальну економію та ефективність закупівель. Ось один із свіжих прикладів.  

Замовник – Київська міська клінічна лікарня № 6  оголосив закупівлю наркотичних засобів на суму понад півтора мільйони гривень.

Серед вимог до потенційних учасників замовник встановив і таку:

«Учасником обов’язково надається довідка у довільній формі за підписом керівника учасника або уповноваженої ним особи про можливість забезпечення під час зберігання та транспортування товару температурного режиму «холодовий ланцюг» та надати копії відповідних документів, що підтверджують наявність в учасника власних/або орендованих складських приміщень, обладнання та транспорту для забезпечення даного температурного режиму».

Тобто, постачальник повинен бути спроможний забезпечити спеціальний температурний режим, про що надати підтвердні документи – відповідні складські приміщення та транспорт.

Я звичайно вирішила розібратись із доцільністю такої вимоги до потенційних учасників. Отже, чи була необхідність? 

По-перше, проаналізувавши інформацію з відкритих джерел, встановила, що лікарські засоби, які є предметом закупівлі, не потребують особливих умов транспортування та зберігання, зберігаються при температурі 15º-25º С. 

А в чому ж особливість цього "ланцюга", який був таким необхідним замовнику?

«Холодовий ланцюг» - безперервно функціонуюча система, що забезпечує оптимальний температурний режим зберігання і транспортування на всіх етапах переміщення вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного від підприємства-виробника до споживача. (Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин,  анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.09.2011 №595). 

У вказаному документі йдеться про температури, що не перевищують 8 С.

Проте предмет закупівлі  Лікарні №6 –  не вакцина, не анатоксин, не алерген туберкульозний; особливих умов зберігання не потребує. Тобто замовник встановив в тендерній документації умови, які для даного предмета закупівлі є надлишковими і в свою чергу можуть обмежити коло потенційних учасників. 

Навіщо така вимога лікарні?

На мій лист про вжиття заходів щодо припинення порушення законодавства у сфері закупівель шляхом внесення змін до тендерної документації замовник повідомив, що предметом даної процедури закупівлі є лікарські засоби, які є наркотичними препаратами та мають особливості їх використання, зберігання та транспортування. 

Крім того, на думку замовника, дана вимога є звичайною та поширеною практикою під час проведення процедур закупівель лікарських засобів. Багато з постачальників взмозі виконати дану вимогу. Тому необхідність вносити зміни до тендерної документації, відсутня, оскільки жодним чином не ускладнює поставку товару та не дискримінує потенційних учасників. 

Але чомусь, зокрема, Бережанська центральна районна лікарня так не вважає та не включає таку вимогу в аналогічну закупівлю. Те ж саме і в закупівлі Тлумацької лікарні.

Доки спливав час на листування із замовником, закупівля завершилась, перемогу в тендері отримало КП «Фармація», запропонувавши ціну, що була на понад 5 % нижча за очікувану вартість.

Здавалося б, все добре. Але я так не вважаю! 5% економії (83 000 гривень при півторамільйонній закупівлі) невже це максимум, який міг отримати замовник, тим більше учасники в даній закупівлі навіть не приймали участі в аукціоні та не знижували своїх пропозицій. А навіщо?

Тендерна документація містила умови, які безпідставно обмежували коло потенційних учасників. А це є неприпустимим. За умови дотримання принципів здійснення закупівель Лікарнею №6 тендером зацікавилось би більше учасників і відповідно результат міг би бути кращим. 

Так скільки ще нам оплачувати дискримінацію в медичних закупівлях?

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.