Боротьба за ресурси

Шановні друзі, зрозумілим є, що ви давно втомились від пустих розмов і «відчайдушної бездіяльності», зрозумілим є і те, що ви сьогодні мало цікавитесь чимось іншим, аніж масовим протистоянням народу проти якоїсь аморфної нікому невідомої істоти, яку ви, до

Шановні друзі, зрозумілим є, що ви давно втомились від пустих розмов і «відчайдушної бездіяльності», зрозумілим є і те, що ви сьогодні мало цікавитесь чимось іншим, аніж масовим протистоянням народу проти якоїсь аморфної нікому невідомої істоти, яку ви, дорогі мої, називаєте владою.

Біда лиш в тім, що цієї істоти НЕ ІСНУЄ, а тому боротьба із нею це те ж, що боротьба з вітряками відомого всім нам книжкового героя.

Чому, спитаєте ви? Адже влада це президент, парламент, суд, беркут ще хтось… Але тут помилка, вони тільки відображення.

Хто тоді керує, з ким слід боротися?

Уявіть собі, що держава це підприємство, яке має акції. Один учасник має більше акцій, один значно менше. Будь-які угоди такого товариства найбільше вплинуть (в кращу чи гіршу сторону) на гаманець власника найбільшої кількості акції. Іншими словами, все, що стосується діяльності підприємства (чит. «України») найбільше болітиме мажоритарного учасника. Відтак, якщо ми знайдемо найбагатшу людину чи то у світі, чи конкретно в Україні, відшукаємо того, хто «творить» політику (назвемо його «автором»).

Повірте, це аж ніяк не ті, кого ви звикли називати «владою».

Навіщо ж, запитає ви, автор творить такий безлад, нащо масові протистояння, кров, смерть?

Дуже просто, аби за цим всім приховати щось значно важливіше ніж те, про що ви думаєте сьогодні.

А що це? Що найважливіше у світі, де кількість населення стрімко зростає щогодини, а кількість ресурсу для життя цього населення катастрофічно зменшується? Правильно, боротьба за ресурс: землю, надра, корисні копалини.

Це тільки ми в своїх відчайдушних протистояннях боремось за свободу, демократію, незалежність. Але це філософія, за неї не слід боротися ззовні, адже свобода у вас самих, у ваших серцях і ніхто і ніколи не зможе позбавити її вас, якщо ви мислите широко, якщо дихаєте на повні груди.

Нехай не спокушають вас ці солодкі для вуха слова, нехай не спокушають безглузді заклики до боротьби за те, що ми вже маємо.

Чому ж заворушення саме зараз? Чому саме зараз ці дивні закони? Чому таке термінове голосування?

До прикладу, погляньте на список прийнятих 16 січня законів, серед них є один, який вас цікавить найменше – це закон про скасування ПДВ для імпорту природнього газу. Знаєте чому ви ним не особливо цікавитесь? Бо вашу увагу відволікають інші закони – ті, які начебто покликані обмежити свободу, право голосу, вільного вираження поглядів і переконань.

Так от, ПДВ скасовано лише для імпортерів, не для кінцевих споживачів, а тому на наші кишені скасування цього податку не вплине ніяк.

Якщо мене читає спеціаліст у галузі податкового права, то мабуть виникне у нього питання: а чому ПДВ, воно ж все одно пізніше відшкодовується тому ж підприємцю у вигляді податкового кредиту. Відповім: чи потребує підприємець відшкодування борговими векселями? Аякже, про яке відшкодування мільярдів з бюджету може йти мова, якщо бюджет пустий? НІЯКОГО!

Давайте тепер порахуємо. У 2014 році газ коштуватиме 2 282, 25 грн. за тисячу кубометрів (це Податковий кодекс називає митною вартістю, власне з  цієї суми рахуються всі податки при імпорті). З них ПДВ 456,45 грн. Тобто за 1 кубометр слід заплатити 0,46 грн. ПДВ. Приблизно рік ми придбаємо 27 млрд. куб. газу (може більше). Виходить збережених без клопоту 12,42 млрд. гривень в рік !!!