UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.06.2022 14:16

Повернення податків на довоєнний рівень: перспективи та ризики

Юрист-аналітик, співорганізатор Kyiv Legal Hacker, СЕО проєкту "Правомен"

На сьогодні ми ще не бачимо тексту законопроєкту внесеного Прем'єр-Міністром України Денисом Шмигалем, однак з назви законопроекту ми бачимо ідею, а саме перегляду окремих пільг з оподаткування.

Вже другий тиждень бізнес в Україні обговорює перспективи повернення податків на довоєнний рівень, які спочатку просто транслювали Голова податкового комітету Данило Гетманцев та Міністр Фінансів Сергій Марченко. З гіпотетичної ідеї Кабінет Міністрів України зробив це цілком реальну можливість внісши 30 травня 2022 року Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.  

На сьогодні ми ще не бачимо тексту законопроєкту внесеного Прем'єр-Міністром України Денисом Шмигалем, однак з назви законопроекту ми бачимо ідею, а саме перегляду окремих пільг з оподаткування.  

Яких саме пільг це може стосуватись відповідь очевидна. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану” встановлюється пільгове оподаткування у вигляді 2% від доходу підприємництва (компанії або ФОП). 

Тобто, підприємці та компанії, що не здійснюють заборонену на 3-й групі діяльності та обрали спрощену систему оподаткування у вигляді єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування у розмірі 2 відсотки доходу та звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою. 

Простіше кажучи,  всі компанії, що обрали “пільгову податкову систему” звільняються від ПДВ при закупівлі товару за кордоном та при продажі його на території України. 

Також, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану”, також підприємців було звільнено від екологічного податку та акцизів (для бензинів, інших нафтопродуктів, важких дистилятів, скрапленого газу, пропану, ізобутану). 

На мою думку, Законопроект буде стосуватись поновлення ПДВ та мита на імпорт, а також поновлення для окремих видів компаній (юридичних осіб) податку на прибуток (18%), оскільки це основні “бюджетонаповні” податки. 

Головне питання в дискусії чи на часі зараз переглядати податки? Моя однозначна відповідь — ні. 

Станом на 29 травня в Україні ми можемо бачити, що більшість компаній активно борються з економічними наслідками війни. Відповідно до коментаря Голови Національного Банку України Кирило Шевченка, частка підприємств, які повністю припинили свою роботу становить 17% на кінець квітня. За даними опитування проекту Оперндатабот, 44% учасників відповіли, що їх бізнес повернувся до роботи, однак необхідно уточнити, що йдеться не тільки про повне відновлення роботи, а  часткове також. І при цьому необхідно зауважити, що відповідно до опитування Міжнародної організації з міграції ООН покупоспроможність Українці знизилась на 50%, а це означає, що й прибуток компаній значно знизився, попри фактичне відновлення діяльності.  

Однією з важливих умов збереження бізнесу є лібералізація імпортних процедур (скасування ПДВ при імпорті товарів), а також лібералізація податкової системи. Сьогодні, 38 608 компаній та 161 286 ФОП скористалися можливістю знизити податкову ставку й перейшли на 2% податку та 3 групу. Це означає, що як мінімум 1/3 бізнесу потребує допомоги задля збереження своєї справи.   

Серед компаній які скористались "пільговою" системою, зокрема є такі компанії, як Епіцентр, Нова Лінія, JYSK, Антошка, Інтерхім, Галнафтохім та Інтертоп. Для формування розуміння глобального впливу на бізнес України, розгляньмо приклад саме цих компаній-гігантів.  

З одного боку ми можемо сказати, що дані компанії гіганти мають мати фінансову подушку безпеки, через масштаб продажів, однак необхідно нагадати, що: 

1) ці компанії витрачають в рази більше через транспортні витрати, оскільки морським та повітряним шляхом товари на сьогодні завести в Україну немає можливості, у той час, як паливо дорожчало на 41% (порівнюється найпопулярніше паливо А-95 станом на 29.05 та 22.02); 

2) кожна з цих компаній втрачає магазини з товарами та немає можливості повернути ані кошти, ані товари; 

3) покупна спроможність населення: лише за березень доходи українців зменшилися на 50% у порівнянні з рівнем доходами початку лютого, причому 20% людей втратили за цей час усі свої джерела доходів (відповідно до опитування Міжнародної організації з міграції ООН, проведеного наприкінці березня).  

Також треба врахувати фактор того, що відповідно лише оцінкам НБУ на сьогодні споживча інфляція становить 16,4%.  

Підсумовуючи все вище сказане, виходить, що компанії вже зазнали збитків, які держава не відшкодовує, транспортні витрати виросли як мінімум на 41%, а то й вище, через порушення логістичних ланцюгів, що  здорожчує всі етапи, і на останок — 16,4% споживчої інфляції.  

За самими оптимістичними розрахунками дані додаткові витрати складають не менше 30%, а при песимістичних — 55% у порівнянні з довоєнним періодом.  

Всі ми розуміємо, що факт здороження бізнес-процесів (замовлення, доставка, виготовлення, обробка і тд) прямо переходить на плечі кінцевого споживача — населення України.  

Результат здороження бізнес-процесів на пряму веде до здорожчення продуктів та товарів. На сьогодні, при знижених податках, ми бачимо ріст цін від 19,3% до 25,6%, а при поверненні податків (екологічний податок, ПДВ на пальне та нафтопродукти, акциз (для бензинів, інших нафтопродуктів, важких дистилятів, скрапленого газу, пропану, ізобутану, встановлюється нульова ставка акцизного податку, ввізне мито)  здорожчення буде 40-60 відсотків. 

Тож що ми отримуємо при поверненні податків на довоєнний період? 

Почну з відносних плюсів: одноразове поповнення бюджету України. Необхідно розуміти, що наповнення бюджету підвищенням податків є короткотривалою акцією, оскільки “дохід” від поновлення протримається не більше 2-3 місяців. В цей період бізнес буде активно перелаштовувати свою структуру задля оптимізації оподаткування, пошуку обходів оподаткування та переходу в тінь. Оскільки низька платоспроможність населення, здорожчення бізнес-процесів веде до нерентабельності бізнесу, а саме до його закриття. 

Окрім очевидних наслідків повернення ПДВ (20%), а саме додатковий зріст цін, ми також побачимо різкий дефіцит товарів, через скорочення постачання товарів із-за кордону. 

З неочевидних мінусів, за умови повернення податків, буде також активне закриття малого та середнього бізнесу, друга хвиля звільнень та активний “релокейт” українських компаній до податковосприятливих країн ЕС.  

За даними опитувань компанії Info Sapiens 26% українців вже шукають роботу, тобто фактично є безробітними. У випадку активного скорочення  прибутку через надмірні на даний період податки, військову агресію та її збитки неминучим буде активне скорочення штату працівників, а саме звільнення осіб.  

Окрім того, що держава не отримає додаткових надходжень до бюджету в довготривалій перспективі, більш того, як результат такої податкової політики держава отримає додаткове навантаження у вигляді виплат по безробіттю для людей, яких компанії будуть змушені звільнити. 

Також будь-яке необґрунтоване підняття податків в нестабільній економіці призводить до підвищення рівня корупції. Це повʼязано з тим, що всі перевірки податкових та митних зобовʼязань здійснюються людиною, а саме співробітниками податковий та митних служб. У симбіозі з інфляцією, стрибками курсу корупційні ризики будуть на максимальному рівні, оскільки податкове навантаження на бізнес спричиняє неможливість його провадження в легальний спосіб. 

Завершуючи аналітику по даному питанню, хочеться зазначити, що як парадоксально це не було, але саме лібералізації податкової системи, запровадження максимально простої системи оподаткування та прощення адміністрування є ключем до відновлення економіки, стимулювання розвитку підприємництва.  

Сьогодні актуальними дискусіями мають стати:

• зменшення та редизайн адміністративних процедур, а саме: сертифікації, ліцензування та погодження виробництва;

• розробка цифрової інфраструктури для осіб та компаній, охочих стати або залишитись податковими резидентами України;

• запровадження автоматизованих процесів податкового та митного адміністрування господарської діяльності;

• створення сталої зниженої податкової системи, з простим розрахунком та адмініструванням (за прикладом сплати єдиного податку і Дії);

• стимулювання безготівкових розрахунків для забезпечення максимально автоматизованого податкового та митного адміністрування, фінансового моніторингу та скорочення витрат на обіг готівки. 

На сьогодні, мільйони людей відбудовують своє життя наново шукаючи житло та спосіб заробітку на території України і ще мільйони готові підтримати Україну як з гуманітарної сторони, так і шляхом інвестування в економічний розвиток. Завдання держави номер 2, після оборони нашої території має стати — створення стимулів розвитку людей на території України, аби талановиті українці змогли не лише відбудувати те що було, а створити нову та ще прекраснішу Україну. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]