За 10 місяців року держбюджет отримав більше 7 мільярдів гривень від грального бізнесу
Пояснюю, звідки такі податкові рекорди.
Гемблінг поступово оживає в Україні та набирає популярності. На мою думку наповнення державного бюджету сьогодні є вкрай важливим, адже країна потребує постійної фінансової підтримки. Так, в січні-жовтні 2023 року податки від азартних ігор сягнули рекордної позначки у 7,35 млрд грн, що вдесятеро більше проти минулого року та у 37 разів більше, ніж у 2021 році.
На збільшення надходжень до бюджету в першу чергу вплинули зміни у податковому законодавстві. Також важливим є й припинення схем ухилення від сплати податків. Як результат за 2021 рік онлайн-казино сплатили 34,5 млн грн податків. У 2022 році цей показник становив вже 549,7 млн грн. Лише податку на прибуток від букмекерської діяльності та онлайн-казино за 5 місяців 2023 року сплачено 526,7 млн грн.
Від сплати за ліцензії на здійснення діяльності азартних ігор держава отримала вже понад 3,9 млрд грн за весь час легальної роботи гемблінгу. Станом на 1 вересня 2023 року надходження за ліцензії сягнули 1,163 млрд грн. Хочу відмітити, що такий рекордний обсяг надходжень за 8 місяців діяльності Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) було скеровано вперше у своїй історії. Чи міг гральний бізнес принести більше надходжень? Вважаю, що так, адже нещодавно влада наклала санкції на вже колишнього великого гравця ринку, який у 2022 році сплатив 51% всіх податків галузі.
Окрім безпосередньо податків, гральний бізнес не забуває і про соціальну відповідальність. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну величезна кількість представників гемблінгу долучилася до різноманітних благодійних акцій, зборів та фондів. Завдяки такій співпраці було запущено національну платформу сучасних українських виробів і винаходів воєнного часу. Тут збігаються інтереси української армії, бізнесу, інвесторів, винахідників та виробників. А ще гемблінгові компанії стають партнерами розробників ударних безпілотників та донатять десятки мільйонів гривень на виготовлення дронів нового покоління.
Хочу нагадати, що питаннями грального бізнесу також почало опікуватися і Міністерство цифрової трансформації. Так, у березні 2023 року з’явилася концепція нової реформи. Йдеться про ліквідацію КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів. Мінцифра сподівається на прискорений розгляд Верховною Радою законопроєкту №9256 щодо ліквідації КРАІЛ. На думку міністерства, в разі підтримки документа, процес видачі ліцензій проводитиметься через держпортал електронних послуг «Дія», він стане автоматичним і відбуватиметься за чіткими критеріями; оподаткування здійснюватиметься через банківську систему, в якій гроші з податкових агентів списуватимуться автоматично; а нове відомство, яке замінить КРАІЛ, зможе автоматично блокувати домени, що працюють без ліцензії.
Щоб там не було, але податкові рекорди галузі тривають: за жовтень 2023 року гральний бізнес заплатив ще 700,8 млн грн податків, а найбільшу суму місячних податкових надходжень було зафіксовано у серпні — понад 2 млрд грн. Я очікую, що 2023 рік принесе до держбюджету найбільше надходжень від гемблінгу за всю історію.
Інфографіка: Telegram-канал Ярослава Железняка
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 170
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 17214
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4939
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4841
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4632
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 4626