Недбалість вартістю в тисячі життів

В 2017 році Київська обласна рада неодноразово наголошувала на тому, що Київській обласній державній адміністрації необхідно використовувати кошти ефективно, не допускаючи великих перехідних залишків на наступний рік. Дякуючи фінансовій децентралізації за останні 2 роки обласні бюджети отримали велику кількість грошових коштів, якими можуть самостійно розпоряджатися. Депутати Київської обласної ради в один голос твердили про те, що кошти треба використовувати ефективно. Кошти в бюджеті – це гроші платників податків, сплачені ними для того, щоб всі громадяни, які проживають на тій чи   іншій території, отримували рівноцінно соціальне забезпечення та блага. Бюджетні кошти спрямовуються на соцзахист населення, розвиток інфраструктури, забезпечення виконання освітніх, медичних послуг тощо.

Що ми спостерігаємо за 2017 рік. За минулий рік в Київській області абсолютно нічого не змінилося стосовно ефективності використання грошей обласною адміністрацією. Залишки в сотні  мільйонів гривень на рахунках обласного бюджету – це цифри, що говорять про недбалість та некомпетентність обласних виконувачів взятих на себе повноважень. Як голова бюджетної комісії Київської обласної ради я детально розповім та надам фотокопії документів, як саме розпорядник коштів, яким є Київська обласна держадміністрація, не зміг своєчасно використати мільярди гривень, які область отримала від платники податків на благо мешканців Київщини.

Загальний фонд обласного бюджету.

Якщо ми візьмемо податкові та неподаткові надходження, що становлять категорію сектору бюджету «основний котловий» – ті кошти, які мали б йти на розвиток та забезпечення всіх статей видатків, то Київська область не використала 440 мільйонів гривень, що лишилися на рахунках (440.000.000 грн.).

Також столична область не зуміла дати ради 103 мільйонам гривень бюджетної освітньої субвенції, які отримала Київщина з державного бюджету в 2017 році. Маючи дуже складну ситуацію в освіті, коли не працює програма підтримки та розвитку професійно-технічної освіти, не розвивається матеріальне забезпечення існуючих шкіл, не закуповується сучасне обладнання для класів, не підтримуються депресивні території регіону області, де стан освіти в край жахливому стані – ми водночас рік тримаємо на рахунках 103.000.000 гривень.

Друга сфера, не менш важлива й більш кричуща та страшна, – 40.000.000 невикористаних гривень медичної субвенції з держбюджету. За цією сухою цифрою, що зависла на рахунках у обласних бюрократів, стоять сотні неврятованих життів. Про детальну ситуацію із статистикою по захворюваності в Київській області я розповім найближчими днями, але на сьогодні маємо в області 4 десятки мільйонів нерозподілених коштів, на які могло б придбатися медикаменти та необхідне обладнання. Але ця субвенція просто не використана. Доречи, серед непрофінансованих Київською ОДА цільових програм є програма «Онкологія» - підтримка онкологічних хворих та закладів. Київська обласна рада давно її погодила із кошторисом в 110 млн. грн. Київська облдержадміністрація ці кошти не перерахувала. Тож, коли ви побачите в ЗМІ чергове благання про допомогу в зборі  коштів на лікування онкохворому мешканцю Київщини, або хтось зі знайомих потрапить не дай Боже до лікарні, в якій не вистачатиме елементарних ліків, то знайте, що виправити або трохи покращити ситуацію могли б ті самі 40 мільйонів гривень медичної субвенції, що мала, але не використала в 2017 році Київська обласна державна адміністрація.

Також на рахунках Київської області залишилося 10.000.000 гривень субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток. Це ті кошти, які безпосередньо центральна виконавча влада України виділила на допомогу в розвиткові конкретним невеличким містам та селищам, й які «завдяки» бюрократичній системі обласної адміністрації так й не дійшли на міст та селищ Київської області та лишилися в повітрі висіти на рахунках.

Наступного року кошти з державного бюджету на підтримку обласного бюджету можуть й не виділити, адже якщо коштами не скористалися, - певно в них немає й потреби. Тож в 2018 році коли вашій владі, мешканці Київщині, не вистачатиме грошей, ви вже знаєте, кому писати за відповіддю.

Наголошую  - головним розпорядником коштів бюджету Київської області є Київська обласна державна адміністрація. Чому сотні мільйонів гривень не використані – будемо питати далі під час розгляду звітів від чиновників Київської ОДА . Відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів несуть виключно керівництво та апарат чиновників Київської обласної державної адміністрації.

Отже, вільні залишки невикористаних коштів обласного бюджету тільки загального фонду складають майже 595 мільйона гривень (594.740.030 грн). Це кошти, які головний розпорядник коштів не збіг дбайливо направити на потреби мешканців Київської області. Більш того, неспроможність використати надані Київській області кошти посилюється - після 2016 року Київщина мала вільних коштів 400.000.000 гривен, після 2017 року маємо вже 594.000.000.

Ще раз підкреслю - головним розпорядником коштів бюджету Київської області є Київська обласна державна адміністрація. Саме департаменти КОДА відповідно до Бюджетного кодексу готують пропозиції щодо змін до бюджету. Лише вони розробляють бюджетні програми. Тільки чиновники обласної державної адміністрації здійснюють фінансування видатків з обласного бюджету.

Депутати Київської обласної ради обрані мешканцями Київщини захищати інтереси своїх виборців. Задача Київоблради - своєчасно розглядати програми та голосувати за відповідні зміни до бюджетів що депутати й зробили.

Спеціальний фонд обласного бюджету.

Кошти спеціального фонду, які чиновники Київської облдержадміністрації не спромоглися витратити в 2017 році,  становили шокуючи цифри - 1 мільярд 390 мільйонів гривень. Майже півтора мільярди намертво лежачих на рахунках гривень щомиті з’їдає інфляція завдяки діям, точніше, бездіяльності облдержадміністрації - керівників департаментів, структурних підрозділів, губернатора та його заступників.

Зупинюсь на точних цифрах. 14 мільйонів гривень можна було перерахувати на відшкодування втрат від земель сільськогосподарського призначення. Ми постійно говоримо, що багато міст не мають генеральних планів розвитку а райони – кадастрової оцінки землі, в той час як Київська область мала в 2017 році 14 мільйонів гривень, за які можна було вирішити принаймні частину цих питань. Це пряме запитання до департаменту агропромислового комплексу Київської ОДА – де програми, які нам дозволили б використати ці кошти та повернути їх людям?

Далі - бюджет розвитку Київської області. 51 млн. гривень, перерозподіл яких Київська обласна рада погодила, не використані обласною адміністрацією. «Як так вийшло?» - це наступне питання як до звіту саме департаменту з економічного розвитку так й до повного звіту розпорядника коштів, Київської облдержадміністрації. Ще раз наголошую: розпорядником коштів, що сплачує видатки, слідкує за їх своєчасністю та необхідністю в регіоні, є тільки Київська обласна державна адміністрація.

Обласний фонд навколишнього середовища. Київщина є однією із областей України з чи не найгіршим за екології станом. Столиця має кілька міст-сателітів, які акумулюють сміття ті відходи Києва. Всі полігони переповнені, каналізування Києво-Святошинського району давно потребує матеріальних ресурсів. Але в 2017 році Київщина нічого не зробила в напрямку покращення екологічного стану, незважаючи на 30 млн. гривень, що знаходяться на рахунках області. Це як мінімум проведення до ладу та створення сортувальних ліній на 3 – 4полігонах. Це те, що могло б бути вже зроблено лише за один минулий рік.

Далі – найцікавіше, й певно мало б зацікавити не тільки простих мешканців, а й контролюючі органи. Щодня ми їздимо дуже страшними дорогами. Дякуючи урядові й бюджетній децентралізації кошти від митного експерименту на будівництво та реконструкцію доріг відтепер спрямовуються на місця. Розподіляють ці кошти обласні адміністрації. Київська область й тут не впоралася – маючі в розпорядженні 1 мільярд 400 мільйонів гривень у 2017 році, вона змогла використати тільки 400 мільйонів. А 1 мільярд так й залишився на спецрахунках області. В мене як в Голови бюджетної комісії Київської обласної ради та мешканки Київщини, є запитання – в нас настільки все добре із дорогами, що нам нема куди використати ці кошти, чи ми неспроможні своєчасно робити проектну документацію? 1 мільярд гривень в нас є для ремонту доріг загальнодержавного значення, які ми просто зберігаємо на рахунках та які нищить інфляція.

Інші державні субвенції в сумі 200 млн. гривень, які обласний бюджет отримав від державного бюджету, також не дійшли до місцевих рад та висять мертвим каменем.

Таким чином, невикористані кошти спеціального фонду обласного бюджету за 2017 рік становили 1 мільярд 390 мільйонів гривень.

Загальна сума вільного залишку коштів, які зараз обліковуються на обласному бюджеті, становить 1 мільярд 984 мільйони гривень (1.984.959.200 грн).

Підсумовуючи.

Свого часу Київська обласна рада схвалила всі пропозиції Київської облдержадміністрації, але Київська ОДА не впоралася з двома речами:

1.           Не розподілила перевиконання дохідної частини, своєчасно не спрямувавши їх на кричущі потреби мешканців Київщини. Якими є ці потреби, я розповім в наступних блогах;

2.           Не використала навіть ті кошти, під які були погоджені цільові програми.

Тож якщо говорити про оцінку результативній діяльності Київської обласної державної адміністрації в 2017 році, позитивної динаміки щодо зменшення вільних залишків обласного бюджету - немає, адже ми бачимо приріст залишків на рахунках по відношенню до 01.01.2017р. Тенденція адміністрації мати з року в рік невикористані кошти свідчить про одне – невміння господарювати та використовувати кошти на благо мешканців Київщини.

Як можна виправдати таку недбалість? Коли щодня вмирають люди від онкологічних хвороб, бо не мають кошти на ліки. Коли щодня руйнуються дороги, а в деяких містах та районах Київщини діти йдуть до школи вже в третю зміну, а самі школи не мають підручників.

Ми звичайно можемо звітувати хоч щодня про те, що йде децентралізація, але 2017 рік довів, що Київська обласна державна адміністрація не здатна працювати в умовах децентралізації.