Шлюбний договір – як гарантія взаємної довіри

Проте «політ» не завжди довгий і в одному напрямку, і «крила» часто обламуються через егоїзм, образи і небажання слухати одне одного. І обіцянки «все моє – твоє» або «все нажите – навпіл» - необхідно доводити в судовому порядку з метою захисту іноді не лише власних інтересів, а й інтересів дітей.

Виникає питання? Чому ми – майбутнє, новостворене чи вже існуюче подружжя – не можемо прагматично підійти до вирішення майнових питань у своїй сім’ї, в тому числі у випадку її припинення? Чому шлюбний договір у нас асоціюється з розлученням? Зі шлюбом з розрахунку? Ми ж страхуємо автомобіль, квартиру, здоров’я, - але це ж не означає, що ми віримо чи прагнемо настання страхового випадку.

Що ж таке шлюбний договір? Шлюбний договір – це перш за все юридично оформлена домовленість про майнові відносини подружжя під час шлюбу, у разі розірвання шлюбу та майнові права та обов’язки щодо подружжя як батьків. Шлюбний договір можна розцінювати як гарантію взаємної довіри, як захист майнових інтересів дітей, як спосіб «уникнення вимог кредиторів», і як заздалегідь продуманий варіант виходу з можливої «конфліктної ситуації».

Між ким може бути укладений шлюбний договір? Шлюбний договір може бути укладений між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або подружжям (особами, які перебувають у шлюбі). Особи, які проживають в «цивільному шлюбі» не можуть укласти шлюбний договір. Як альтернативу можна їм запропонувати укласти договір про визначення правового режиму майна.

Форма шлюбного договору.

Шлюбний договір укладається виключно в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Строк дії.

Шлюбний договір, підписаний до укладення шлюбу – починає діяти з дати реєстрації шлюбу. Договір може бути як строковий, так і безстроковий – за домовленістю сторін.

Можливості шлюбного договору.

Шлюбний договір регулює виключно майнові права і обов’язки подружжя. В ньому можна (і потрібно):

- визначити право власності на майно чоловіка та дружини, що належали їм до шлюбу та/або було набуте під час шлюбу (в тому числі передбачити обов’язок виселитися з житла другого з подружжя у разі розірвання шлюбу);

- домовитися про непоширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте ними під час шлюбу, і вважати його особистою приватною або спільною частковою власністю кожного з них;

- порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна;

- використання спільного або роздільного майна для забезпечення потреб дітей;

- порядок поділу майна, на випадок розлучення, в тому числі порядок визначення аліментів.

ОСОБЛИВОСТІ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ в УКРАЇНІ:

- шлюбний договір не може бути укладений за довіреністю або законним представником;

- предметом шлюбного договору є не лише наявне майно, а й майно, яке буде набуте в майбутньому;

- шлюбний договір є «змішаним» (комплексним) договором, який може регулювати не лише правовий режим майна, а й забезпечення дітей, другого з подружжя;

- шлюбний договір регулює лише майнові права та обов’язки, Ви не зможете в ньому визначити особисті немайнові права та обов’язки як це роблять за кордоном (зобов’язання народити дитину, передбачити плату за подружню зраду тощо).

- у випадку спору між подружжям – суд керуватиметься не загальними нормами законодавства, а положеннями шлюбного договору.

Внесення змін до шлюбного договору можливе шляхом підписання договору про внесення змін і доповнень до шлюбного договору, який також підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та відбувається тільки за взаємним волевиявленням сторін, також і його розірвання. В односторонньому порядку – тільки через судову процедуру, яку може ініціювати будь-хто з подружжя. Визнати шлюбний договір недійсним також можливо лише через суд.

Важливий момент – шлюбний договір потрібно розробляти для подружжя індивідуально, з урахуванням особливостей наявних активів, вимог кредиторів та забезпечення гарантій дітей.

Довіряйте одне одному, але підкріплюйте сім’ю взаємними письмовими гарантіями!