Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.11.2021 10:47

Чому День відмови від куріння у четвер, а не у понеділок

Юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Сьогодні – День відмови від куріння, який походить з США, а за останні роки став міжнародним.

У 1970 році в одній зі шкіл у штаті Массачусетс небайдужі американці започаткували традицію на один день відмовлятися від куріння і жертвувати гроші, призначені для купівлі сигарет, до стипендіального фонду школи.

Кілька років потому, у 1974 році, у Міннесоті започаткували День без куріння, який за два роки дав нечувані результати. У 1976 році одноденна акція у Каліфорнії допомогла мільйону людей кинути шкідливу звичку. Відбувся свого роду “челендж” (challenge – виклик), на який відгукнулося багато американців. Згодом подію підтримало Американське онкологічне товариство, а з часом День відмови від куріння став міжнародним і тепер щороку відзначається кожного третього четверга листопада.

Для України тютюнова проблема  – без перебільшення одна з ключових для суспільства. За статистикою, 85 000 українців щороку помирають від захворювань, спричинених курінням. І мова йде не тільки про курців “зі стажем”, але й так званих “пасивних” курців: людей, які не палять самі, однак вимушені дихати сигаретним димом від членів родини чи колег. А також – про споживачів новітніх тютюнових виробів (електронних сигарет) та пристроїв для нагрівання тютюну – айкос, гло, нікотинових подушечок, снюсів та інших.

Ба більше статистика паління серед молоді – теж жахлива. Ще у 2017 році понад 50%, половина 15–17-річних підлітків в Україні курили електронні сигарети. А 7,5% пробували системи для нагрівання тютюну. Такі дані наводить Глобальне опитування молоді щодо вживання тютюну.

Варто нагадати, що ВООЗ не втомлюється повторювати: безпечного куріння не існує, а ризики від вживання електронних пристроїв для куріння не менші, ніж від звичайних сигарет. Серед найрозповсюдженіших хвороб споживачів тютюнових (зокрема і нікотинових) виробів – рак ротової порожнини, гортані, стравоходу, органів дихання, шлунку, нирок, товстої кишки, сечового міхура, шийки матки; серцево-судинні розлади; остеопороз; катаракта і сліпота; пародонтоз; безпліддя, імпотенція.

Найстрашніше, що жодне із цих захворювань не настане раптово, бо шкідливі речовини руйнують організм повільно, протягом тривалого часу. Тому відмова від тютюну (нікотину) – інвестиція у далеке майбутнє, яке неодмінно настане.

Безумовно, людина повинна сама мати волю кинути курити та не знищувати свій організм, це – головна умова для так званого виходу із тютюнової (нікотинової) залежності. Водночас, не менш важливою є й політика держави у цьому напрямі.

На щастя, Україна за останні декілька років почала надолужувати втрачені позиції у боротьбі з курінням, хоча піти на такий крок потрібно було набагато раніше. Адже останні суттєві зміни до законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення Верховна Рада вносила у 2012 році. Тоді заборонили рекламу сигарет у друкованих виданнях, на телебаченні і радіо, куріння у громадських місцях, започаткували медичні попередження на пачках сигарет.

Разом з тим, нашій державі належить ще багато роботи у цьому напрямі.

Зокрема, серед пріоритетів – регулювання обігу електронних пристроїв для куріння, їх реклами та спонсорства, куріння у громадських місцях. Потрібно “підтягнути” правила і заборони до того рівня, який депутати встановили для звичайних сигарет (адже електронні пристрої – винахід порівняно новий, і у законі 2012 року не згадані). 

Також, важливо взяти за зразок і повністю імплементувати Рамкову конвенцію з боротьби проти тютюну (ратифікована 2006 року) та Директиви Євросоюзу щодо тютюну 2014/40. До речі, вона є обовʼязковою для України ще й за умовами Угоди про асоціацію з ЄС.

Тож, боротьба з курінням – це не тільки про національні заходи, але й певний інтеграційний процес, який наближає нашу систему охорони здоровʼя до європейських стандартів.

Наразі у парламенті зареєстровані декілька законопроектів, покликаних вирішити всі зазначені вище проблеми й прогалини. Проте єдиним комплексним проєктом Закону є №4358 від депутатів Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
У законопроєкті запропоновано: 

- заборонити рекламу всіх електронних пристроїв для куріння; продаж тютюнових виробів зі смаками ментолу, фруктів та солодощів, які є особливо популярними серед молоді; 

- запровадити європейські вимоги до складу тютюнових виробів, нові медичні попередження на пачках тютюнових виробах та електронних сигарет; 

- заборонити курити всі без винятку тютюнові вироби (в тому числі IQOS, glo) у кафе, барах, ресторанах та інших громадських місцях.

Символічно, що проєкт Закону №4358 народні депутати ухвалили у першому читанні 1 червня 2021 – у День захисту дітей і одразу ж після Всесвітнього дня боротьби з тютюном, який відзначають щорічно 31 травня за ініціативи ВООЗ.

Відтак друге читання, яке заплановане цього тижня, теж може стати символічним з погляду відзначення Дня відмови від куріння та заклику суспільства не відкладати вихід із залежності “на понеділок”. У питанні куріння відлік часу відбувається не за годинником, а з кожною викуреною сигаретою.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи