Транспортний податок: міфи та реальність

Зазнала значних змін ст. 267 ПК України. Так, з 01.01.2016 р. об’єктом оподаткування є  легкові автомобілі, з року випуску яких пройшло не більше п'яти років (включно), і середня ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня податкового (звітного року).  До 2016 року  критерієм для оподаткування був об'єм двигуна більше 3000 куб.   см.

Нова редакція ст. 267 ПК України встановлює, що вартість транспортного засобу визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобілю.

В першу чергу хочу відзначити, що авторка  є категоричним противником транспортного податку,  але якщо законодавець встановлює той чи іншийподаток, то порядок його нарахування повинен бути простим і доступним. Тим паче, що платниками транспортного податку є не тільки юридичніособи, які мають юридичну службу, але й фізичніо соби, які самостійно повинні розібратися в складних сплетеннях законодавства або витрачати додаткові кошти на юридичну допомогу.

Порядок визначення вартості транспортного засобу, який закріплено змінами у ПК України, надає безліч можливостей чиновникам для зловживань. І це в той період, коли на кожному кроці високопосадовці  заявляють про боротьбу з корупцією та недопущення прийняття норм права, які передбачають корупційну складову. Відсутність чіткого (дієвого) механізму реалізації норм прав про оподаткування дозволяє чиновникам довільно трактувати ту або іншу норму права, встановлювати свої правила.

В першу чергу ПК України надає можливість КМУкраїни, розробляючи  методику, закласти привілеї для певних груп платників транспортного податку.  Надалі центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику економічного розвитку, має можливість з «власних міркувань» визначати вартість транспортного засобу.

Відповідно до ст. 5 Закону  України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» викладати положення  регуляторного акту необхідно у спосіб, який є «доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акту». Нову редакцію ст. 267 ПК України неможливо відзначити  ні як доступну, ні як однозначну.

Ще один момент, який потребуєуваги. Методика встановлення вартості транспортного засобу непередбачає такого критерію як «фізичний стан транспортного засобу». Якщо транспортний засіб після аварії  і власник не має можливості його використовувати за призначенням або після викрадення транспортний засіб повернуто в «нетоварному вигляді», то цей факт повинен позначитися на розмірі  транспортного податку. Інакше створюється ситуація, коли власник використовувати транспортний засіб не має можливості, а податок платити зобов'язаний.

Поза увагою авторів Закону від 24.12.2015р. залишилося питання зі сплатою транспортного податку переселенцями. Велика частина переселенців не має можливості перевезти автомобіль через лінію зіткнення, але автомобіль зареєстрований за переселенцем і відповідно до вимог ПК України він повинен платити транспортний податок. Проте згідно п. 12 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується. Таким чином чим більше часу немає можливості користуватися автомобілем тим  нижчим є фактичний середньорічний пробіг й вище його середньоринкова  вартість, а значить більше ймовірність необхідності  сплати податку. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. N 66 не тільки не вирішує, а ще більше погіршує ситуацію щодо сплати транспортного податку переселенцями, які не можуть вивезти автомобіль на територію підконтрольну Україні. Тому доцільно окремим пунктом уточнитив ПК України, якщо «транспортний засіб, за даними контрольно-пропускного пункту із зони АТО, не перетинав лінію зіткнення, то власник звільняється від сплати транспортного податку».