Детінізацію земельних відносин варто починати із себе та сусіда
Вагомою проблемою у сфері сільськогосподарського землекористування є тіньовий обробіток земель без будь-яких юридичних підстав, тобто договорів.
У попередньому блозі я писала про те, що дані Державного земельного кадастру (далі – ДЗК) і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП) про землекористувачів у значній частині не відповідають фактичним відносинам щодо користування земельними ділянками. Ще однією вагомою проблемою у сфері сільськогосподарського землекористування є тіньовий обробіток земель без будь-яких юридичних підстав, тобто договорів.
У масиві земель (полі) зазвичай розташовані декілька десятків земельних ділянок, кожна з яких перебуває у власності окремого власника. Проте аналізуючи дані ДЗК і ДРРП, а також ортофотопланів на Публічній кадастровій карті та Google Earth щодо обробітку сільськогосподарських землі та прав користування земельними ділянками, видається приголомшлива картина. Доволі поширеними є випадки, коли масив земель обробляється чи засіюється однією особою, однак за даними ДЗК і ДРРП у власників земельних ділянок ні з ким не укладені договори оренди чи емфітевзису. Звісно у деяких випадках можна припустити, що землекористувач уклав договір оренди, але ще не встиг зареєструвати права у ДРРП. Але у більшості ситуацій це свідчить про недоброчесність землекористувача, який уклав понятійні договори з власниками земельних ділянок та сплачує орендну плату готівкою. До того ж власників земельних ділянок така схема влаштовує, оскільки «тіньовий» орендар хоч і платить готівкою неофіційно, проте у нього відсоток орендної плати може бути більший , ніж у його конкурента — «легального» фермера.
Така ситуація із року в рік набуває все більшого масштабу та обурює легальних фермерів, які офіційно орендують землі, сплачують орендну плату та податки з вирощеної сільськогосподарської продукції. Небайдужою до питання боротьби із тіньовою орендою землі та тіньовим обігом сільськогосподарської продукції, яка вирощена на такій землі, стала і держава.
Майже рік тому у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 3131 та альтернативні до нього законопроєкти. Їхньою метою є виведення орендних відносин із тіні та вирівнювання податкового навантаження на власників та орендарів земельних ділянок. Зокрема законопроєктом передбачається поставлене податкове зобов’язання для сільськогосподарських землевласників та землекористувачів. Воно розраховуватиметься за передбаченою у Податковому кодексі України формулою для кожної земельної ділянки, з урахуванням її НГО, площі та цільового призначення. У такий спосіб власники земельних ділянок (сільськогосподарських угідь) будуть зобов’язані щороку сплачувати певну суму коштів до бюджету. А землекористувачі доплачуватимуть різницю між розміром поставленого податкового зобов’язання та сплаченими податками й іншими платежами, пов’язаними з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок. За фактом такої різниці може й не виникнути, і землекористувачі сплачуватимуть до бюджету лише ті податки, які сплачують зараз. Водночас власники земельних ділянок, які є прихильниками тіньової оренди землі, будуть змушені сплачувати до бюджету певну суму коштів з власного гаманця. Тому, аби уникнути додаткових витрат, їм буде краще передати земельну ділянку в користування за офіційним договором. У такому разі власник земельної ділянки отримуватиме орендну плату легально та не сплачуватиме поставлене податкове зобов’язання. Зрештою, у найбільш незручних, проте справедливих умовах опиняться тіньові орендарі сільськогосподарських угідь, які звикли ухилятись від сплати податків, не укладати договори оренди землі та продавати сільськогосподарську продукцію на тіньовому ринку.
Наразі ми часто можемо чути обурення малих фермерів чи одноосібників щодо запровадження поставленого податкового зобов’язання. Однак варто розуміти, що найбільшими противниками створення рівних умов на ринку сільськогосподарського землекористування та виробництва сільськогосподарської продукції є саме ті, хто не сплачують податки. Тому особи, які виявили бажання займатись аграрним бізнесом, повинні розуміти, що умови для ведення бізнесу мають бути цивілізованими та справедливими для всіх. Тож запровадження описаного механізму поставленого податкового зобов’язання створить саме такі рівні та справедливі умови для виробників сільськогосподарської продукції, що, звісно, сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні та детінізації аграрного сектору економіки.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 117
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11971
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10536
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5962
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5503
-
Загроза для своїх: токсичний прокремлівський кандидат у президенти Румунії
Думка 4548