Вплив російсько-української війни на ритейл - прямі збитки 2022 перевищили 80 млрд грн; скорочення товарообігу за піковий І квартал 2022 року – 75%. Які проблеми та як відновитися – далі у статті.
Для сектору ритейлу турбулентність почалася за 2 роки до війни. COVID-19 потужно вдарив по українській роздрібной торгівлі на самому початку 2020.
Ми сподівалися, що маски, антисептики та термометри на вході – будуть нашою головною проблемою. Проте відбулося повномасштабне вторгнення РФ і ритейлстав однією з тих галузей, яка точно мусила вижити і яка у прямому сенсі годувала всіх з 24 лютого від Маріуполя до Львову.
Давайте трохи довоєнних цифр. Український ритейл був локомотивом економіки давно, навіть попри пандемію у 2020 та 2021 роках, торгівля входила у п’ятірку найбільш прибуткових галузей. Річний дохідскладав понад 430 млрд грн. і це при курсі 27 грн/$ (так, той, який нас тоді так не влаштовував).
Але перші ракети РФ поклали край розвитку. За даними Асоціації ритейлерів України та Української рада торгових центрів, вплив російсько-української війни наступний:
- прямі збитки на кінець 2022 перевищили 80 млрд грн;
- скорочення товарообігу лише за І квартал 2022 року – 75% від довоєнного рівня;
- знищено або паралізовано роботу магазинів: Епіцентр понад 200 од,АТБ понад 200 од, Сільпо понад 90 од. і сотні інших окуповано, пошкоджено або зруйновано.
Почався процес адаптації. Як і в будь-якій іншій галузі постали типові проблеми – релокація, здорожчання логістики, дефіцит товарів, втрата кадрів та майна. Але давайте детальніше по основним викликам:
- зменшення споживчого попиту та економний шопінг - покупці виїхала за кордон, а ті, хто залишилися, почали економити по причині інфляції (126,6% за 2022 рік) та девальвації гривні на рівні 25%, при фактично незмінних доходах;
- порушення ланцюгів постачання – зупинка імпорту товарів з РФ (незважаючи на багаторічні воєнні дії вона досі була значна), складнощі імпорту великих партій з Китаю, зупинка власного виробництва, дефіцит пального тощо;
- руйнування складів, втрата торгових, відчуження автотранспорту на користь Збройних Сил України, мобілізація персоналу;
- витрати на релокацію як торгівельних точок, так і працівників;
- скорочення часу роботи мереж через комендантську годину та обмеження з продажу підакцизних товарів;
- зростання собівартості всієї номенклатури продукції та закриття підприємств.
Це все призвело до суттєвого зменшення маржинальності торгівлі. Тож попри великі обороти, українські ритейлери понесли великі втрати у прибутковості, а збитків зазнають навіть великі роздрібні мережі.
За 2022 рік найбільше скоротили свої прибутки мережі: «Сільпо» втратила 5,6 млрд грн, «АТБ» – 5,5 млрд грн, NOVUS – на 3 млрд грн, METRO – 1,5 млрд грн. Збитки мережі супермаркетів Varus склали 40 млн грн проти прибутку в розмірі 200 млн грн у 2021-му, а виторг «Ашану» скоротився на 27% (або 3,8 млрд грн).
Будемо відверті, більшість індикаторів відповідають іншим галузям. Наприклад:
- підвищила граничні ціни на електроенергію для бізнесу від 25% до 80%, залежно від часу доби;
- підвищення вартості пального ДП з 29,4 грн у січні 2022 до 49,99 грн у липні 2023;
- закупівля генераторів на мільйони доларів для кожної мережі та інше.
Фактично «короткостроковий кризовий менеджмент» ритейлу спрацював. Ланцюжки поставок переналаштувалися, логічтичний парк оновився, постачальники перетряслися.
Для переходу на наступний рівень потрібні більші інвестиції. Ось з цим проблема. Ритейлери взагалі не уявляють, скільки їхніх магазинів чи торгових центрів проіснує, чи влучить ракета у приміщення, чи ні. Які товари не вдасться доставити через знищення чергового маршруту поставки чи введення санкцій.
То ж до чого веду і який вихід?
Варіантів є декілька, всі вони складні. Але реальні.
І-й – власні бренди. Співпрацюючи з українськими виробниками кукурудзи, гороху, соків та байдуже – мережа отримує більш маржинальний продукт, кращу впевненість у наявності товару та гарантований контроль якості. Більше того – побічний ефект у стимулюванні вітчизняного виробництва і зменшення проблем блокади експорту.
ІІ-й – об’єднання. Відомий нам механізм індустріальних парків (дуже слабо реалізований, на жаль) може гарно спрацювати. Сумісні інвестиції у високовартісний проект для зменшення загальних видатків кожного окремого гравця. Це може бути спільне виробництво пакувальної продукції, тари, та навіть холодильників!
А поки ритейл продовжує відчиняти свої магазини щоранку, сплачувати податки до бюджету (56,6 млрд грн за 2022 рік), надавати робочі місця (304 тис осіб станом на 2023 рік), підтримувати продовольчий та економічний фронт країни, і долучатися до благодійних ініціатив.
Це і є стійкість по-українськи, яку наша нація демонструє світу вже другий рік війни.А головне, навіть під час запеклих обстрілів на підконтрольних територіях ніхто з українців не скаже, що на полицях нічого не було.
Подумайте, вже близько 93% об’єктів галузі відновила роботу у надскладних умовах. І це заслуга також будівельників, енергетиків, аграріїв та ряду інших спеціалістів.
Тож галузь працює, ми отримуємо якісні продукт і разом думаємо як відбудовувати нову економіку і нову Україну.
