Чому Інтерпол відмовляє у міжнародному розшуку колишніх президентів
Міністр оборони Афганістану закликав Інтерпол оголосити у міжнародний розшук президента країни Ашрафа Гані. І це нагадало справу українського президента-втікача Віктора Януковича.
Нещодавно міністр оборони Афганістану закликав Інтерпол оголосити у міжнародний розшук та затримати президента країни Ашрафа Гані. Причина – він втік з країни та вважається зрадником батьківщини.
І це одразу ж нагадало справу українського президента-втікача Віктора Януковича. Спочатку в розшуковій базі з’явилися «червоні картки» на колишнього голову держави та деяких його урядовців, а згодом будь-які дані щодо їх розшуку зникли.
З цієї статті ви дізнаєтесь, чому Інтерпол майже ніколи не оголошує у міжнародний розшук колишніх президентів держав.
Державна зрада – не привід для міжнародного розшуку?
Нагадаємо, що Віктора Януковича, як і Ашрафа Гані, звинуватили у державній зраді. Якби цей злочин не мав явного політичного забарвлення, Інтерпол міг би оголосити людину у міжнародний розшук з присвоєнням «червоної картки». Це особлива відмітка, на підставі якої правоохоронні органи можуть затримати людину.
Для цього достатньо сукупності таких умов:
- правопорушення визнається кримінальним у більшості країн;
- санкція передбачає не менше 2-х років ув’язнення або людину вже засудили за цей злочин не менш ніж на 6 місяців позбавлення волі і строк невідбутого покарання також становить не менше 6 місяців;
- оголошення у розшук відповідає цілям Інтерполу – взаємодопомозі правоохоронних органів, профілактиці та зменшенню злочинності.
Чому ж саме Інтерпол відмовляє?
Відповідно до статті 3 Конституції Інтерполу, організації суворо заборонено брати участь у справах, що мають політичний, військовий, релігійний чи расовий характер. Так обвинувачення в державній зраді мають політичне забарвлення. На цій підставі Інтерпол відмовляє у міжнародному розшуку колишніх президентів. Так було у справі Януковича, і так, скоріш за все, буде у справі Гані.
Чи завжди міжнародний розшук президента має політичний характер?
Варто згадати ще один показовий кейс – спробу Ірану оголосити у міжнародний розшук Дональда Трампа та членів уряду за вбивство іранського генерала Касема Сулеймані.
У 2020 році збройні сили США провели успішну спецоперацію в Багдаді. В результаті авіаудару безпілотника військові ліквідували Сулеймані, який очолював ключові напрямки Ісламської революції.
Тоді Іран заочно видав ордер на арешт Трампа та деяких його посадовців, і звернувся за підтримкою до Інтерполу. Проте міжнародна поліція відмовила з огляду на принцип нейтралітету, вбачаючи у справі політичні мотиви.
Хоча таке рішення є досить сумнівним. По-перше, фактично ліквідація іранського генерала – може бути визнана злочином звичайного (ординарного) права, який не відрізняється від інших вбивств. Тут Інтерполу варто керуватися критеріями переважання звичайного злочину над політичним контекстом справи «predominante test».
По-друге, ще у 2005 році Комісія з контролю над файлами Інтерполу прийняла консультативний висновок, де зазначила: запити щодо глави держави мають систематично розглядатися, незважаючи на статтю 3 Конституції Інтерполу. Такі запити варто оцінювати з огляду на наступні критерії:
- чи користується особа імунітетом;
- який орган видав ордер на арешт – навіть якщо це зробив військовий трибунал, це не має означати автоматичне порушення ст. 3 Конституції Інтерполу;
- тип і серйозність злочину.
Як бачимо, окрім нейтралітету Інтерполу, на заваді міжнародному розшуку високопосадовців постає їх міжнародний імунітет. Так у 2005 році Інтерпол призупинив розшук Юлії Тимошенко через її імунітет, як прем’єр-міністра.
Чи може держава обійтися без Інтерполу при розшуку колишніх президентів
Теоретично, може. Крім «червоної картки» Інтерполу, у держав є ще один інструмент для розшуку та екстрадиції посадовців-втікачів. Це так звана «дифузія» – запит від однієї країни до іншої про затримання та видачу особи. Якщо у держави з’являється інформація про місце перебування розшукуваної особи, вона може звернутися до правоохоронних органів відповідної країни з таким запитом.
По суті, це самостійна двоканальна комунікація між країнами. Її результат повністю залежить від дипломатичних відносин держав. Та на жаль, посадовці-втікачі обирають країни, де ризики їх видачі мінімальні – тож дифузія залишається скоріше теоретичною можливістю, аніж практичним інструментом.
Як бачите, «переслідування» колишніх президентів Інтерполом має безліч перепон. З одного боку, міжнародна поліція дійсно не повинна перетворюватися на зброю для політичної помсти. Та з іншого боку, «автоматичне» застосування статті 3 Конституції Інтерполу може піти на шкоду правосуддю.
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 20.05.2025 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 20.05.2025 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
44986
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 21193
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6997
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
5994
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
5093