Закон України від 15.04.2014, № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі «Закон») визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Фе
Закон України від15.04.2014, № 1207-VII "Про забезпечення прав ісвобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій територіїУкраїни" (надалі «Закон») визначає статус території України, тимчасовоокупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Після окупації,зокрема, АРК у громадян України, які досі проживають на її території, виниклобагато різноманітних труднощів у питаннях які мають юридичне значення.
Наприклад, питаннящодо державної реєстрації народження дітей на території України, які народилисяна окупованій території.
З часу окупаціїпороділлям надають медичні свідоцтва про народження затверджені Міністерствомохорони здоров’я й соціального розвитку РФ.
На територіїУкраїни ці медичні свідоцтва не визнаються, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Законубудь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами,передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правовихнаслідків, а будь-якіоргани, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їхдіяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чипризначені у порядку, не передбаченому законом.
Бажаючи здійснитипереїзд з окупованої території багато громадян стикаються із проблемою виїзду здітьми, оскільки, документи, що видаються на окупованій території Україною невизнаються. Попри це, громадяни, звертаються з заявами до судів України задлявстановлення юридичного факту (народження), відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.
Так, розглядаючисправи про встановлення юридичного факту (народження) суди вимагають від осіб,що звернулися за встановленням юридичного факту до суду, документу, яким уповноважениморганом на державну реєстрацію народження дитини відмовлено батькам у її державнійреєстрації.
Але чи законновимагають таку відмову державної реєстрації суди?
Як вже зазначалосявище, відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону будь-який акт (рішення,документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієїстатті, є недійсним і не створює правових наслідків, а будь-які органи,їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їхдіяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чипризначені у порядку, не передбаченому законом (ч. 2 ст. 9Закону).
Згідно ст. 258 ЦПКУкраїни визначені вимоги до заяви,
1. У заяві повинно бутизазначено:
1) який факт заявник проситьвстановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержанняабо відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази,що підтверджують факт.
2. До заяви додаються докази, щопідтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливістьвідновлення втрачених документів.
Таким чином, суди, витребуючи у заявника письмову відмову органу, щоуповноважений здійснювати державну реєстрацію актівцивільного стану, про відмову у державній реєстрації народження дитини діють всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки недійсність медичнихсвідоцтв про народження видані на окупованій території є недійсними та доводитицей факт не є потрібним, про що й вказано прямо в Законі.
Отже, державанамагається своїх громадян якомога більше обтяжити отриманням непотрібних довідок,відмов тощой створити якомога більше незручностей та перешкод.
