Війна війною, а податки за розкладом
Війна внесла корективи у всі сфери життя. Не оминули зміни й у сферу оподаткування.
Так, навесні 2022 року, Верховна Рада прийняла Закон №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» про різні пільги і спрощення для платників податків. Зокрема було передбачено, що бізнес, який працює на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, може не сплачувати екологічний податок на час війни. Аналогічні пільги запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки.
Окрім того, після запровадження воєнного стану на території України, п. 69 підрозділу 10 “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабміном.
Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.
6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”. Проте, по факту виявилось, що скористатися затвердженим порядком
неможливо. І зазначені “полегшення для бізнесу” фактично були зупинені через міжвідомчий “нюанс” - відсутність Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, який був би затверджений саме на рівні Уряду, як це було визначено у вказаних законах. Адже саме до цього Переліку були прив’язані норми стосовно “полегшень”.
Тобто, скористатися своїми правами неможливо, оскільки ДПС наголошує на тому, що розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПК ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.
Фактично виходить, що ДПС проти того, щоб платники користувалися переліком тимчасово окупованих територій та бойових дій, який затвердило Мінреінтеграції.
У той же час, користуючись бездіяльністю КМУ, місцеві адміністрації чинять тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи термінового погашення так званої заборгованості зі сплати податків на землю, якою під час військових дій користуватись було просто неможливо. Такі вимоги місцева влада обґрунтовує тим, що плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України). Всі інші нормативні акти, включаючи Постанови з переліком територій де ведуться (або велися) бойові дії, не діють.
А тим часом, війна не чекає. Бізнес виживає, намагаючись тримати економіку країну, поки ДПС та КМУ визначають. за ким право запровадити чи заборонити “полегшення”.
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко вчора о 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова вчора о 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко вчора о 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 332
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 219
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 186
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 152
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2418
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2195
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2111
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 1794
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1483
