Війна війною, а податки за розкладом
Війна внесла корективи у всі сфери життя. Не оминули зміни й у сферу оподаткування.
Так, навесні 2022 року, Верховна Рада прийняла Закон №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» про різні пільги і спрощення для платників податків. Зокрема було передбачено, що бізнес, який працює на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, може не сплачувати екологічний податок на час війни. Аналогічні пільги запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки.
Окрім того, після запровадження воєнного стану на території України, п. 69 підрозділу 10 “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабміном.
Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.
6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”. Проте, по факту виявилось, що скористатися затвердженим порядком
неможливо. І зазначені “полегшення для бізнесу” фактично були зупинені через міжвідомчий “нюанс” - відсутність Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, який був би затверджений саме на рівні Уряду, як це було визначено у вказаних законах. Адже саме до цього Переліку були прив’язані норми стосовно “полегшень”.
Тобто, скористатися своїми правами неможливо, оскільки ДПС наголошує на тому, що розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПК ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.
Фактично виходить, що ДПС проти того, щоб платники користувалися переліком тимчасово окупованих територій та бойових дій, який затвердило Мінреінтеграції.
У той же час, користуючись бездіяльністю КМУ, місцеві адміністрації чинять тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи термінового погашення так званої заборгованості зі сплати податків на землю, якою під час військових дій користуватись було просто неможливо. Такі вимоги місцева влада обґрунтовує тим, що плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України). Всі інші нормативні акти, включаючи Постанови з переліком територій де ведуться (або велися) бойові дії, не діють.
А тим часом, війна не чекає. Бізнес виживає, намагаючись тримати економіку країну, поки ДПС та КМУ визначають. за ким право запровадити чи заборонити “полегшення”.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 170
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 17214
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4939
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4841
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4632
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 4626