Війна війною, а податки за розкладом
Війна внесла корективи у всі сфери життя. Не оминули зміни й у сферу оподаткування.
Так, навесні 2022 року, Верховна Рада прийняла Закон №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» про різні пільги і спрощення для платників податків. Зокрема було передбачено, що бізнес, який працює на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, може не сплачувати екологічний податок на час війни. Аналогічні пільги запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки.
Окрім того, після запровадження воєнного стану на території України, п. 69 підрозділу 10 “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабміном.
Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.
6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”. Проте, по факту виявилось, що скористатися затвердженим порядком
неможливо. І зазначені “полегшення для бізнесу” фактично були зупинені через міжвідомчий “нюанс” - відсутність Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, який був би затверджений саме на рівні Уряду, як це було визначено у вказаних законах. Адже саме до цього Переліку були прив’язані норми стосовно “полегшень”.
Тобто, скористатися своїми правами неможливо, оскільки ДПС наголошує на тому, що розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПК ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.
Фактично виходить, що ДПС проти того, щоб платники користувалися переліком тимчасово окупованих територій та бойових дій, який затвердило Мінреінтеграції.
У той же час, користуючись бездіяльністю КМУ, місцеві адміністрації чинять тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи термінового погашення так званої заборгованості зі сплати податків на землю, якою під час військових дій користуватись було просто неможливо. Такі вимоги місцева влада обґрунтовує тим, що плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України). Всі інші нормативні акти, включаючи Постанови з переліком територій де ведуться (або велися) бойові дії, не діють.
А тим часом, війна не чекає. Бізнес виживає, намагаючись тримати економіку країну, поки ДПС та КМУ визначають. за ким право запровадити чи заборонити “полегшення”.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1144
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 173
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 139
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8796
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 8596
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6590
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 4336
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3836