Як вплине реформа медицини на розповсюдження туберкульозу?

Сьогодні ми переживаємо пандемію коронавірусу та період карантину. Але, потрібно пам’ятати, що у нас не єдиний «ворог біля воріт». Зокрема – розповсюдження туберкульозу у нашій країні також набуло загрозливих масштабів.  Варто пригадати, що епідемія туберкульозу в нашій країні була оголошена ще у 1995 році, і до нині вона є неподоланою. 

Зокрема – розповсюдження туберкульозу у нашій країні також набуло загрозливих масштабів.

Варто пригадати, що епідемія туберкульозу в нашій країні була оголошена ще у 1995 році, і до нині вона є неподоланою.

Загроза ще більшого розповсюдження

Згідно статистики МОЗ щорічно в країні від туберкульозу вмирають 4000 пацієнтів. Туберкульоз – достатньо серйозна та небезпечна хвороба, втім у більшості випадків вона добре лікується. Небезпека полягає у тому, що туберкульозом дуже легко заразитися.

Згідно зі статистикою, щороку 60% хворих на туберкульоз повністю вилікувались. Найважливішим фактором є – вчасне звернення пацієнта за медичною допомогою. Важливу роль відіграє гігієна – регулярне миття рук після відвідування громадських місць, ретельне промивання продуктів перед споживанням, а також медична маска.

Закриття диспансерів

У Міністерстві охорони здоров’я звітують, що ситуація з туберкульозом в Україні є контрольованою, але серйозною. У відомстві повідомляють, що в Україні туберкульоз виявляють в уже пізній стадії, у цьому випадку шансів на одужання дуже мало. Від туберкульозу у нашій країні помирає 11 осіб кожного дня. Втім, протитуберкульозні медичні заклади, згідно медичної реформи, у 2020 році змушені будуть закритися.

У листопаді 2019 року кабінетом Міністрів України було затверджено концепцію надання медичної допомоги при захворюваннях туберкульозу. Згідно з цим, у зв’язку з «оптимізацією» - рекомендовано, щоб у кожній області був сформований лише один тубдиспансер. Зараз же, має залишитися тільки той, який має матеріально-технічну забезпеченість, кваліфікованих лікарів та більшу завантаженість.

Особливості реформи

Однак, якщо розглянути умови реформи, що впроваджується - 1 квітня 2020 року, то навіть, якщо залишиться один тубдиспансер він все одно стане банкрутом. Оскільки послуги, які будуть ним надаватися – не будуть компенсовані у повному обсязі державою. Адже, мінімальна зазначена вартість лікування від туберкульозу складає 80 000 грн, а за тарифом НСЗУ (Національна служба здоров’я України) – це 20 663, 68 гривень. Невідомо, звідки взялись ці цифри, тому що навіть в МОЗ не можуть цього пояснити.

НСЗУ оплатить лікування туберкульозу як в тубдиспансерах, так і в інфекційних відділеннях багатопрофільних лікарень. У разі, якщо медзаклад не має достатньої кількості пацієнтів, аби покрити свої потреби у фінансуванні згідно з тарифом - у місцевої влади є декілька варіантів плану дій:

- дофінансовувати заклад за регіональної програмою з місцевого бюджету;

- перепрофілювати заклад. Наприклад,  у хоспіс;

- об’єднати декілька послуг. Так зробили у  КНП “Одеський обласний центр соціально значущих хвороб”, який  поєднав лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз та на туберкульоз і ВІЛ-інфекцію.

Навіть вже зараз, ми можемо спостерігати тенденцію закриття медичних закладів і скорочення медичних працівників. Об’єм роботи у лікарів збільшується, а заробітна платня – зменшується.

Наслідки розповсюдження хвороби

А тепер, щодо моделі лікування. Міністерство охорони здоров’я України планує скоротити перебування хворих у стаціонарі. Раніше хворий повинен був перебувати у стаціонарному відділенні до того часу, поки не завершиться курс лікування. Сьогодні в тубдиспансерах, як правило, містяться люди з заразними формами туберкульозу. А лікарям говорять про те, що хворим, у яких відкриті форми туберкульозу, після проходження лікування в стаціонарі і припинення у хворого бактеріовиділення відправляти їх доліковуватись додому.

При цьому, відправивши таку людину на амбулаторне лікування, її не контролюватимуть. Соціальні служби повинні знати, чи є у цієї людини вдома відповідні умови для лікування.

Інше питання – чи будуть пацієнти самі приймати ліки? Адже через певний період часу настає рецидив хвороби, і хворий вже навіть може бути нечутливий до препаратів, які йому давали раніше. Тоді вже буде потрібне зовсім інше лікування, більш дорого вартісне і тривале.

Отже, варто глибше підійти до вивчення проблеми та запровадити ефективні механізми її вирішення.  Якщо на цю ситуацію ніхто не буде звертати увагу, то дуже швидко ми будемо стояти на порозі епідемії туберкульозу.