Битва під Берестечком:трагедія чи шанс здобути політичні дивіденди?

«Традиційно в другу неділю червня проходила панахида за загиблими українськими героями в с. Пляшева, які у 1651 році віддали своє життя у битві з поляками. Неоднозначно оцінюють цю подію: від «ваги» цієї битви у подальшому становленні Української держави д

Їхбуло триста. Триста відважних козаків, змучених двотижневою битвою, але готовихстояти до кінця. Вони всі до єдиного загинули смертю хоробрих, з презирствомвідмовившись від пропозиції здатися. Програно битву, та дух козацькийнезламний. Вцілілий з козаків, загнаний у воду, відбивався до останньогоподиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, невитримала і загартована в боях шабля. Отримавши 14 куль, він продовжуваввідбиватися однією лише косою. Сам король, побачивши відважного козака,запропонував йому помилування, але той вибрав смерть. Трапилося це понад 360років тому під Берестечком, де на початку літа вирішувалася доля України.

 Берестецька битва була чималою поразкою дляХмельницького, зате допомогла зберегти для нас минуле. До розкопок у долиніПляшівки козацтво здавалося чимось літописним і легендарним, а болотистий грунтБерестечка раптом перевів його «у реал», подарувавши дослідникам козацькізброю, одяг, предмети побуту... До того ж усе точно датоване – 10 липня 1651року.

Останки загиблих козаків лежали в торфі300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом, гральнимикостями та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити умузеї, який неофіційно ще називають «Козацькі могили».

Козаків, які загинули в битві підБерестечком у червні 1651 року, 14 червня згадували в селі Пляшева наРадивилівщині. Літургію за упокій душ загиблих відслужив предстоятельУкраїнської православної церкви Київського патріархату Філарет. Згадували присутнітакож і сучасних оборонців України, які зараз воюють із терористами на Сходікраїни. До Свято-Георгіївського монастиря, що розташований на місці легендарноїбитви часів національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького,з’їхалися небайдужі з усіх регіонів України. Натомість деякі політики, зокрема,голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, лідер Правого сектора Дмитро Ярош таголовний «радикал» країни Олег Ляшко, вшанування пам’яті полеглих козаків підБерестечком перетворили на партійну агітацію. Політичні стяги майоріли, а гаслалунали на всій території заповідника, що неабияк обурило тих, хто дійснозавітав у Берестечко, аби вшанувати полеглих за Україну.

Так, зокрема, народний депутат ЮрійВОЗНЮК дав оцінку політикам, які використали трагічну річницю задля майбутніхполітичних дивідендів: «Традиційно в другу неділю червня проходила панахида зазагиблими українськими героями в с. Пляшева, які у 1651 році віддали своє життяу битві з поляками. Неоднозначно оцінюють цю подію: від «ваги» цієї битви уподальшому становленні Української держави до безпосередніх дій у цій битвіБогдана Хмельницького. Однозначно одне: козаки, які без роздумів віддавали своєжиття заради рідної землі, є ГЕРОЯМИ, і саме їх тут щороку вшановують. Тому длямене незрозумілим є масові поїдання шашликів, запивання їх пивом та горілкою,дитячі атракціони та всеохоплююче відчуття свята... Ну, а гіркою «родзинкою»усього цього процесу стали партійні намети та сила-силенна прапорів цихорганізацій. Як на мене, – це, м’яко кажучи, неправильно. 90 відсотків людей,які з кам’яними обличчями тримали ті прапори (а в думках лише одне – «коли знами розрахуються») та роздавали політичну агітпродукцію і близько не знаютьхронологію тих історичних подій та істинну причину сьогоднішнього заходу... Такхочеться, щоб ми шанували нашу історію та не використовували кістки героївзаради недобросовісних політичних дивідендів».