Коли говоримо про корупцію, то розуміємо її як у глобальному значенні так і в простому побутовому. У глобальному виходить як «смерч» який знищує усе позитивне створене людиною, і не дає можливості творити щось нове ще краще. У побутовому розумінні, - поніс
Коли говоримо про корупцію, то розуміємо її як у глобальному значенні так і в простому побутовому. У глобальному виходить як «смерч» який знищує усе позитивне створене людиною, і не дає можливості творити щось нове ще краще. У побутовому розумінні, - поніс копійчину у сільську раду щоб вирішити своє особисте питання, - до школи, аби дитині було легше вчитися, - до всіх тих хто надає якісь послуги і має печатку. А той, кому принесли з радістю бере не зароблене, - думає собі, хоч витрати на паливо компенсує. Бо, на машину і квартиру я ще два роки тому назбирав.
Давно відомо, щоб державний механізм працював, потрібні прописні істини: Державна незалежність, демократична влада, ринкова економіка, правові відносини (правова держава), вільні вибори, чесна агітація, чесна конкуренція кандидатів. Справжні партії, (а не політичні проекти), які представлятимуть політичні спектри, вподобання громадян. Ситий Захід давно уже все це має, там працює демократія. Вкрав, - сів до в ’ язниці, вийшов - вкрав, знову посадили до в ’ язниці. Нема ніякої підпільної бухгалтерії, подвійної моралі, якщо і існує, то у невеликих відсотках і бандити тремтять перед поліцією, бо завтра можуть впіймати.
Звідки у нас така розхлябаність, байдужість і недалекоглядність? Та, кожен з нас розуміє, що з колишнього СРСР. Там будувався великий державний проект. Будувався на примусі і утопічних ідеях. Ідея «совєтського народу» перемішування народів і націй не могла бути втілена в реальність, з простої причини, культура бурята чи узбека відрізняється від культури країн-народів Прибалтики. Такі культури можуть лише співіснувати, а не перемішуватися, будь-яке нав ’ язування призводить до конфлікту. Планова економіка, завжди була утопічна. Люди вміли відрізняти своє, від спільного за всі часи свого існування. Звідси і перегини, державними службовцями були усі хто був на зарплаті з державного бюджету. Зарплата була мала, - не вистачало на все. Легка промисловість і торгівля була з під прилавка. Тих хто міг собі дозволити на зарплату жити і не тужити, було не багато. Тому, навіть при потужній пропаганді що красти і брати хабарі це погано, більшості, на жаль, радянським людям потрібно було зловживати, і махлювати хто як може щоб вижити і жити більш-менш пристойно. У соціалістичній Польщі, де приватна власність була присутня, люди які багатішали останнім часом, вони у принципі можуть пояснити свої доходи.
Двадцять п ’ ять років в Україні йде війна з корупцією не на життя а на смерть. Але, викорінити зло і вчорашній день не може ніяка влада. Усі приходять до влади з гаслами подолання корупції, а прийшовши до неї стають на її захист. «Жити добре – добре, а добре жити – ще краще».
Приходимо до висновку, що міняти потрібно владу, і стару злодійську систему відносин як держава-громадянин - громадянин-держава, так і в суспільстві в цілому. Питання тільки як? Порад багато, дехто вважає, що ті люди, солдати, воїни які пройшли війну з Росією на Донбасі, повинні прийти до влади. Це люди які «нюхали порох», для яких хороше життя – просто життя. Вони красти не будуть, їм багато не треба. Нахабніти і зловживати вони не збираються. Це питання честі. І це правда. Але, як їм прийти до влади? Адже, вони поки що, не мають можливості встежити за багаторічною системою махлювань під час виборів. Їх обдурять (обдурять виборця) гречкою і іншими дрібничками та фальшуваннями люди які крали і стали багатими.
Мабуть, воїнам АТО потрібно все таки гуртуватися. Як? Варто подумати. Але, як на мене, усе геніальне просте. Нещодавно народний депутат ВРУ Єгор Соболєв, дав хороший рецепт. Він, начебто не новий, але, дуже своєчасний. Потрібно усім, хто не може пояснити своїх доходів, заборонити балотуватися до будь якої влади. Не може злодій керувати державою. Хай займаються бізнесом, розвивають економіку, але не перетворюють державний механізм на механізм самозбагачення, та ще за рахунок громадян.
