Реалії адвокатської монополії
Що чекати юристам та простим громадянам від монополії адвокатури? Це питання на порядку денному після прийняття 2 червня 2016р. Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено не тільки судову реформу, а впров
2 червня 2016р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Прийняття цього Закону викликало чималий резонанс у суспільстві, але більше всього дискусій виникло серед правників-юристів. І це не дивно, адже ця, на мою думку, «псевдо реформа» стосується усієї правової системи України, зокрема роботи судів та монополії інституту адвокатури.
У Пояснювальній записці до Закону наголошується на тому, щозміни до Конституції України є необхідними, у першу чергу, для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Метою цих заходів є практична реалізація принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Цим Законом передбачені суттєві зміни в діяльності адвокатури, тобто представництво інтересів у суді буде здійснювати виключно адвокат.
Враховуючи це, виникає питання щодо перспектив подальшого розвитку інституту адвокатури у нашій державі.
На мою думку, до цієї реформи в Україні не підійшли ґрунтовно, зовсім не досліджено роботу інституту адвокатури, не проаналізовано, яка кількість правників та адвокатів представляє інтереси фізичних та юридичних осіб у суду (крім кримінального провадження), яке їх співвідношення, чи достатньою є кількість адвокатів на сьогоднішній день.
У суспільстві постійно чуємо, що юристів дуже багато. А при підготовці Проекту Закону взагалі не враховано яка кількість адвокатів необхідна для представництва інтересів. Відомо, що отримання юристом адвокатського свідоцтва займає певний проміжок часу (від 6 місяців до 1 року).
Звичайно виникає питання щодо процедури отримання адвокатського свідоцтва, адже тепер крім складання іспиту обов’язковим є стажування помічником адвоката. Оплата цього стажування коштує чималих грошей і для молодих фахівців є дуже великою. Проте Олексій Філатов зазначив, що не має бути фінансового бар’єру для доступу в професію, а отже, плата буде введена, але мінімальна. З прийняттям Проекту Закону щодо доступу до професії, то ризики обмеження доступу будуть мінімізовані. Вводиться скасування стажування та письмове анонімне тестування. Обов’язковим стане магістерський рівень юридичної освіти та 2 роки стажу (з 1 січня 2018 року - тільки стаж помічника адвоката).[1]
Тижні 2 тому відвідала Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва, щоб отримати інформацію щодо подачі документів для отримання адвокатського свідоцтва. Працівниця комісії сказала подавайте документи, проте складення іспиту доведеться чекати близько 10 місяців. От вам і спрощення процедури отримання адвокатського свідоцтва. Поки внесуть зміни у діюче законодавство і адвокатів стане більше, щоб задовольнити ринок надання юридичних послуг, пройде чимало часу, а вже з 1 січня 2017 р., тобто через 5 місяців, представництво у Верховному Суді та судах касаційної інстанції можливе буде виключно прокурорами або адвокатами.
Більше того відбудеться подорожчання послуг адвокатів, які в умовах відсутності у клієнта іншої альтернативи отримають монопольне становище на ринку.
Отже, на мою думку, це тільки початок, кількість негативних наслідків щодо впровадження монополії адвокатури буде збільшуватися, як для юристів, так і для звичайних громадян, захист прав та інтересів яких повинен бути прерогативою розвитку правової держави.
[1]Портал «Українське право» Режим доступу:http://ukrainepravo.com/news/ukraine/monopol-ya-advokaturi-varto-chi-n-zaprovadzhuvati/
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23363
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21296
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9949
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8979
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7731