Довгі будинки – урбаністичний спадок минулого
Чому півстоліття тому вони були в моді, а зараз їх ніхто не будує.
Найдовший житловий будинок на планеті знаходиться в Україні. Для когось, можливо, це сенсація, але фахівці давно знають, що це «диво світу» розташоване у Луцьку на вулиці Молоді та на проспекті Соборності. 1750 метрів довжини (з відгалуженнями – понад 3,2 тис. метрів), 120 парадних, 3 тис. квартир, 10 тис. мешканців. Гіганта збудували архітектори Василь Маловиця і Ростислав Метельницький. Це був небувалий експеримент, який увінчався успіхом і яким ми по-праву можемо пишатися.
Київ може скласти Луцьку конкуренцію, бо в радянський час тут звели низку довгих будинків різної конфігурації. Найбільше вражає дім по вулиці Заболотного, 2-122, який іноді називають «китайською стіною». Споруда складається із 68-ми секцій, довжина її 1240 метрів, там розташовані 4,5 тис. квартир, де живуть більше 12 тис. осіб.
В СРСР в різних куточках країни з’являлися подібні довгі будинки. Причина крилася в економіці – один тепловий пункт, одна насосна станція, заощадження на інженерному забезпеченні. До того ж гігантоманія буда тоді модною і давала людям відчуття величі «будівель комунізму».
Але довгі будинки створювали не лише в Радянському Союзі. Є такий і у Відні - Карл-Маркс-Хоф. Збудований на початку 30-х років ХХ століття австрійським архітектором Карлом Еном він має 1100 метрів в довжину та вважається найдовшою спорудою з безперервною формою будови. Аби дістатися з його одного кінця до іншого, доведеться проїхати чотири зупинки на трамваї.
В Римі архітектор Маріо Фіорентіно в 1975-1984 роках побудував величезний житловий комплекс для мешканців околиць – Corviale. Він мав символізувати перемогу духу колективізму, там розмістили 1200 квартир, а також школи, магазини, місця відпочинку. Він став своєрідним прототипом багатофункціональних центрів, хоча з часом проект зазнав краху через бідність та неблагополуччя мешканців Corviale. Довжина цієї споруди складає 1000 метрів.
Женевський архітектор Жорж Аддор в 60-х роках минулого століття здійснив свій експеримент, збудувавши житловий комплекс Le Lignon протяжністю в один кілометр. Він розрахований на 10 тис. жителів і так само, як і Corviale містить все необхідне для життя – від торгових точок до спортивних об’єктів.
Таким чином, пік будівництва довгих будинків припав на 60-80-ті роки ХХ століття. Це був час, коли міста, які ми сьогодні вважаємо мегаполісами, активно розширювалися, використовуючи екстенсивний шлях розвитку. Тобто освоювали все нові й нові вільні площі, яких не бракувало.
Сьогодні тренди змінились і так звані «горизонтальні хмарочоси» вже не зводять. Вартість землі у містах зростає, вільних площ стає все менше, а населення збільшується. Ніхто вже не може собі дозволити займати величезні території під будівництво, забудовники та девелопери воліють тепер освоювати не землю, а повітря. Місце приземистих будівель займають хмарочоси, які дозволяють хоча б на деякий час вирішити проблему росту мегаполісів. А старі довгі будинки стають екзотикою минулого, які, проте, й досі здатні надихати урбаністів на нові ідеї та звершення.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
30147
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11079
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7744
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7213
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 7032