Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
16.08.2016 12:36
Лебідь, рак та щука… Про реформи у сфері деревообробної промисловості
Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни.
З листопада минулого рокудіє мораторій на експорт деревини. Цюзаборону на експорт було введено терміном на 10 років законом за якийпроголосували 233 депутати усіх парламентських фракцій. Однак, ще не пройшов ірік, а Уряд вже активно намагається її скасувати, тому що це суперечить Угоді зЄС і СОТ. А невиконання цих угод заважає Україні отримати кредит ЄС обсягом 1,2млрд. євро. Детальніше про це написала усвоїй статті «Бизнес по-украински.Экспортируем деревья, а покупаем стулья» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко.Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

Наприклад, на сьогодні виробництвомеблів знаходиться у четвертій групі, тобто воно не є ні високотехнологічним,ні експортоорієнтованим. Значить держава має розробити механізми, щоб збільшитиекспорт меблів та додану вартість у цій галузі. Це може бути за допомогоюскасування мита на імпорт обладнання, що не виготовляється в Україні,страхування ризиків експорту, податкових стимулів для переоснащення виробництвата збільшення якості продукції, тощо.
В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- О светлом будущем бангладешцев в Украине Володимир Стус 03:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% — не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
Топ за тиждень
- Національний ритуал шани: імена полеглих героїв мають звучати вголос! 3868
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 113
- ВПО як каталізатор змін: в яких регіонах житло дорожчає найшвидше 86
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 62
Популярне
-
"Важке рішення". Гетманцев запропонував втретє підняти податок на прибуток банків до 50%
Фінанси 92453
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 22110
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 21412
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11799
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 9569
Контакти
E-mail: [email protected]