Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.
В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
16.08.2016 12:36
Лебідь, рак та щука… Про реформи у сфері деревообробної промисловості
Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни.
З листопада минулого рокудіє мораторій на експорт деревини. Цюзаборону на експорт було введено терміном на 10 років законом за якийпроголосували 233 депутати усіх парламентських фракцій. Однак, ще не пройшов ірік, а Уряд вже активно намагається її скасувати, тому що це суперечить Угоді зЄС і СОТ. А невиконання цих угод заважає Україні отримати кредит ЄС обсягом 1,2млрд. євро. Детальніше про це написала усвоїй статті «Бизнес по-украински.Экспортируем деревья, а покупаем стулья» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко.Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.
Наприклад, на сьогодні виробництвомеблів знаходиться у четвертій групі, тобто воно не є ні високотехнологічним,ні експортоорієнтованим. Значить держава має розробити механізми, щоб збільшитиекспорт меблів та додану вартість у цій галузі. Це може бути за допомогоюскасування мита на імпорт обладнання, що не виготовляється в Україні,страхування ризиків експорту, податкових стимулів для переоснащення виробництвата збільшення якості продукції, тощо.
В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
Топ за тиждень
Популярне
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25351
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12999
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9616
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8454
Контакти
E-mail: [email protected]