Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
16.08.2016 12:36
Лебідь, рак та щука… Про реформи у сфері деревообробної промисловості
Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни.
З листопада минулого рокудіє мораторій на експорт деревини. Цюзаборону на експорт було введено терміном на 10 років законом за якийпроголосували 233 депутати усіх парламентських фракцій. Однак, ще не пройшов ірік, а Уряд вже активно намагається її скасувати, тому що це суперечить Угоді зЄС і СОТ. А невиконання цих угод заважає Україні отримати кредит ЄС обсягом 1,2млрд. євро. Детальніше про це написала усвоїй статті «Бизнес по-украински.Экспортируем деревья, а покупаем стулья» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко.Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

Наприклад, на сьогодні виробництвомеблів знаходиться у четвертій групі, тобто воно не є ні високотехнологічним,ні експортоорієнтованим. Значить держава має розробити механізми, щоб збільшитиекспорт меблів та додану вартість у цій галузі. Це може бути за допомогоюскасування мита на імпорт обладнання, що не виготовляється в Україні,страхування ризиків експорту, податкових стимулів для переоснащення виробництвата збільшення якості продукції, тощо.
В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 24215
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7864
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6238
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4069
Контакти
E-mail: [email protected]