Процес постійної трансформації системи освіти України, суспільних перетворень та управлінських підходів вимагає нового перегляду концептуальних засад системи громадянської освіти в Україні
Російсько-українська війна, яка розпочалась 2014 та увійшла в гостру фазу з 2022 року, стала іспитом для українського громадянського суспільства та для кожного громадянина України окремо, незалежно від того на якій території він проживає. Цей іспит (життєвий, не академічний) є більш показовим на рівень набуття громадянських компетентностей і цінностей вільного демократичного суспільства як їх складових.
Реформа освіти в Україні, яку було розпочато з прийняттям нової редакції Закону України “Про освіту” у 2017 році, стала відправною точкою формування системи громадянської освіти в Україні, закріпивши її необхідність в акті законодавства. Логічним продовження цього законодавчого кроку стало схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Таким чином було утворено систему громадянської освіти за моделлю 2.0.
Сама згада Концепція на рік її схвалення (2018) являла собою та є станом на зараз важливим джерелом права, який дозволяв фахівцям в галузі освіти (як формальної, так неформальної громадянської) координувати свої зусилля у напрямку забезпечення набуття компетентностей українськими громадянами.
Процес постійної трансформації системи освіти України, суспільних перетворень та управлінських підходів вимагає нового перегляду концептуальних засад системи громадянської освіти в Україні, що викладені в Концепції 2018 року.
Проєкт змін до Концепції, розроблений робочою групою при Міністерстві освіти і науки України, передбачає не лише зміни по тексту, але і затвердження плану заходів, спрямованих на її імплементацію. І дійсно, освітня галузь потребує чіткого плану дії, чітких строків реалізації заходів, які слугуватимуть більш чіткій систематизації підходів та модернізації змісту громадянської освіти в Україні, або повноправно вважатимуться її моделлю 3.0.
Проєктом оновленої Концепції також передбачено законодавче закріплення визначення громадянської освіти, оновлення переліку актів законодавства, на яких грунтується система громадянської освіти в Україні, актуалізація даних, які спричинили розроблення змін до Концепції (як то військова загроза територіальній цілісності України з боку держави-агресора, тимчасова окупація територій України), перелік ризиків, на які варто зважати на шляху реалізації акта та індикатори ефективності її впровадження.
Куди важливим є пропонований до затвердження Урядом план заходів, який є чітким дороговказом змін, яких потребує сфера громадянської освіти в Україні. Заходи, які представлені в проєкті урядового розпорядження є в дечому такими, що давно назріли, тому для практиків сфери суспільствознавчих дисциплін та громадянської освіти не стануть чимось несподіваними, а навіть навпаки.
Планом заходів щодо реалізації зміненої Концепції планується здійснити роботу за шістьма ключовими напрямами: опис громадянських компетентностей, їх включення та моніторинг включеності до змісту освіти; навчально-методичне забезпечення системи громадянської освіти; впровадження системи моніторингу якості громадянської освіти; підготовка кваліфікованих кадрів для громадянської освіти; налагодження ефективної комунікації між зацікавленими сторонами в системі громадянської освіти; безпосереднє впровадження громадянської освіти.
Серед наведених вище напрямів, за якими пропонується втілювати зміни в систему громадянської освіти в Україні рекомендуємо звернути увагу на такі:
- держава ставить собі за мету розвиток дебатного руху;
- практична компонента громадянської освіти через участь реалізовуватиметься через вибори Всеукраїнського парламенту учнів за системою М18;
- робиться акцент на роботі з громадянами на тимчасово окупованих територіях до їхньої деокупації та після деокупації;
- реалізація мікропроєктів, залучення до бюджетів участі, волонтерська активність, відвідування засідань сесій органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів учасниками освітнього процесу тощо стає для здобувачів освіти нероздільною частиною громадянської освіти;
- координація проєктної діяльності лідерів учнівського самоврядування та їх координаторів стає функціоналом Українського державного центру позашкільної освіти;
- має бути проведена інформаційна кампанія з популяризації громадянської освіти як такої;
- потребуватиметься підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників, працівників інших суб’єктів освітньої діяльності з актуальних питань громадянської освіти;
- за рівнями освіти буде створено наскрізний опис громадянських компетентностей, які ще 2018 року були наведені у Концепції.
Така об’ємна робота потребуватиме докладання чималих зусиль посадовців Міністерства освіти і науки, інших дотичних до громадянської освіти ЦОВВ, закладів освіти, громадських об’єднань, міжнародних партнерів. Координацію зусиль з розвитку громадянської освіти пропонується планом заходів здійснювати через Раду з питань розвитку громадянської освіти при Міністерстві освіти і науки України, яку пропонується утворити також.
Розраховуємо, що бойові дії і воєнний стан не стануть на заваді Уряду в затвердженні змін до Концепції та плану заходів з її реалізації як підготовчого етапу, а українське суспільство, освітянська спільнота, громадський сектор, практики сфери громадянської освіти згодом одержать дорожню карту галузевих змін, які стали вже довгоочікуваними.
