Антимонопольний захлибнеться у своїх повноваженнях

Наш АМКУ все більше і більше ковдр натягує на себе: тепер кожен суб'єкт господарювання може звертатися до цього органу за отриманням висновку щодо відповідності інформації на носіях вимогам законодавства (чи не містить відомостей, котрі можуть ввести в ома

Наш АМКУ все більше і більше ковдр натягує на себе: тепер кожен суб'єкт господарювання може звертатися до цього органу за отриманням висновку щодо відповідності інформації на носіях вимогам законодавства (чи не містить відомостей, котрі можуть ввести в оману споживачів і т.і.). Цікавим є і та обставина, що мотивуючи переданням ширших повноважень своїм територіальним органам, АМКУ ініціював підвищення граничного розміру штрафу з 17 тис. грн. до 68. Тому, територіальні відділення АМКУ зможуть штрафувавати порушників на досить значну суму (як для регіонального ринку). Та що там ринок, відділення АМКУ зможуть самі забирати більше справ до себе на розслідування та виносити рішення, не турбуючи і так перевантажений центральний апарат (принаймні, саме такі пояснення надають посадові особи Комітету).
А що ж мають нинішні відділення цього поважного органу? Згідно Порядку розгляду справ та звернень про порушення спецільного законодавства, рішення підзвітні колегії територіального відділення, нею і розглядаються, та і рішення виносяться декількома особами - її членами.
Здавалося б, та що може бути справедливіше та краще такого "демократичного підходу". Але ось, як воно є насправді.
Перед винесенням "колегіального рішення" про початок розгляду справи, відділення АМКУ має надати його проект до підрозділу центрального апарату, де, якась заступниця відділу продивиться його "уважно та неупереджено" та й надасть цьому колегіальному органу вказівку (ну, звісно ж, усну) про те, що потрібно відмовляти Заявнику у захисту його законних прав та інтересів. І, як Ви думаєте, кого послухає юрист і голова цього відділення? А члени колегії хто? Вони усі ж підлеглі голови відділення! Ті, кому він виплачує зарплату, встановлює надбавки, видає преміальні! Кого ж послухають вони?
Ось і маємо ситуацію, коли хтось десь вирішує усе, поверхнево розібравшись у справі. Та й, погодьтеся, звабити чимось середього чиновника не так вже і складно, а питання серйозні.
Отож, "слідчим" економічної прокуратури країни надає вказівки навіть не начальник слідчого відділу, не прокурор (який їх робить письмово "звичайним слідчим"), а бог-зна хто.
Але напрошується запитання, навіщо ж тоді розширювати повноваження територіальних відділень, якщо в реалії вони стають заручниками якогось невеличкого за вагою чиновника?
Що ж, чужими руками завжди зручно жар загрібати...
Тільки якось це туповато виходить, чи не так?