Якщо випадково поповнили СЕА ПДВ рахунок свого контрагента

Трапляються випадки, коли помилково перерахували кошти на електронний рахунок свого контрагента в системі електронного адміністрування ПДВ

Підхід податкової 

У разі, коли помилково перерахували кошти не на поточний рахунок свого контрагента, а на його СЕА ПДВ рахунок, ці кошти не збільшують загальний показник ΣНакл (загальна сума, що дає право зареєструвати відповідну кількість своїх податкових накладних), та не збільшується і ΣПопРах, адже, на думку податківців, збільшення реєстраційної суми за рахунок поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел (тобто не з рахунку самого платника податку) чинним законодавством не передбачено (див., наприклад, лист ДФСУ від 29.12.2018 за № 5496/ІПК/10-36-12-01). 

Положеннями  ПКУ не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника  (ІПК ДПС від 05.03.2021 за № 849/ІПК/99-00-18-03-03-06). 

Судова практика 

Натомість слід йти шляхом, що визначений положеннями п. 43.3 ст. 43 ПКУ, що передбачають процедуру повернення помилково та/або перерахованих  грошових зобов’язань. 

Так, відповідно до  п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: (1) на поточний рахунок платника податків в установі банку; (2) на єдиний рахунок (у разі його використання); (3) на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; (4) повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. 

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак дива, зазвичай, не відбувається, а тому слід готуватися до судового оскарження бездіяльності податкового органу. 

Добре, що загалом судова практика на боці платників податків (приклад, Постанова  Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі за № 580/4761/20), проте, слід зважати, що, на жаль, відразу звернутися до суду за стягненням коштів не вдасться, спочатку треба вимагати від податківців підготувати висновок для казначейства для перерахування, і лише після цього слід торувати шляхом  стягнення коштів.