Нові обрії для наповнення бюджету: податок на нерухомість
Норма про те, що використання житла в господарській діяльності виключає застосування пільгу по сплаті податку на нерухомість діє з 2016 року, проте податкова лише де-не-де цим користується
Згідно з положеннями ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) податок на житлову/нежитлову нерухомість повинні сплачувати всі: і фізичні, і юридичні особи, резиденти, нерезиденти.
Однак п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачається для фізичних осіб пільги, тобто можливість зменшити базу оподаткування один раз на рік:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Тим не менше, діє досить цікава норма, «схована» в пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, пільга не застосовується, зокрема, щодо об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Якщо тлумачити буквально, то якщо місцезнаходження юридичної особи зареєстроване за місцем проживання її засновника, тоді у цього засновника немає пільги по сплаті податку на нерухомість, незалежно від площі цього житла і виникає обов'язок до сплати.
Проте є позиція Верховного Суду з цього приводу, висловлена в справі за № 2340/3133/18: реєстрація місцезнаходження юридичної особи за адресою об’єкта житлової нерухомості не є сама по собі в розумінні приписів підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України обставиною, що безумовно свідчить про фактичне використання цієї нерухомості в підприємницькій діяльності з метою одержання його власником доходу (див. Постанова ВС від 02.03.2020).
Тим не менше, не слід забувати, що реєстрація місцезнаходження юридичної особи за місцем проживання учасника (директора) не звільняє підприємство від обов’язку подати 20-ОПП (див. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) 116.11).
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей 01:34
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак вчора о 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак вчора о 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад вчора о 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 23.01.2025 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3070
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2556
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2436
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2239
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2231