Чи можливо притягти до відповідальності несумлінного директора?
Що робити, коли директор підприємства, нехтуючи своїми обов’язками, вчиняє дії, які спричинюють збитки для підприємства?
За загальним правилом, керівник підприємства повинен діяти добросовісно та розумно, а також в інтересах компанії.
На жаль, в Україні непоодинокими є випадки зловживання з боку директорів своїми повноваженнями: укладення правочинів із заінтересованістю, перевищення ними своїх повноважень, що в результаті призводить до завдання збитків товариству.
Що ж робити, коли директор підприємства, нехтуючи своїми обов’язками, вчиняє дії, які спричинюють збитки для підприємства?
Яким чином підприємство може захистити свої інтереси від недобросовісних дій керівника?
З метою захисту від вищевказаних дій керівника чинне процесуальне законодавство України дозволяє звертатись до суду з так званим похідним позовом про стягнення збитків, які завдані недобросовісними діями директора підприємства.
При цьому, правом подавати зазначений позов в інтересах підприємства наділені виключно власники (учасники, акціонери) такої юридичної особи, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків. Інший учасник (акціонер) цієї компанії, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, може приєднатися до поданого позову.
Вказані позови розглядаються за правилами господарського судочинства, оскільки наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та керівником цього підприємства не впливає на визначення юрисдикції таких спорів. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12217/19, яка викладена у постанові від 14.04.2020 року.
Таким чином, звертатись до господарського суду з вказаним позовом можливо як після звільнення недобросовісного директора, так і під час виконання ним посадових обов’язків керівника підприємства.
Для стягнення з керівника завданих підприємству збитків під час судового розгляду необхідно встановити наявність одразу 4 складових:
а) протиправність дій посадової особи;
б) наявність реальних збитків;
в) причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою керівника та збитками;
г) вини посадової особи.
З огляду на довірчий характер відносин між господарським товариством та його керівником протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №910/21493/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі № 911/2129/17).
Тобто, вирішуючи питання про протиправність дій посадової особи, суд зважає на те, що кожне бізнес-рішення керівника повинно мати своє розумне пояснення з урахуванням ситуації, яка існувала на момент прийняття такого рішення.
Слід відмітити, що у період з початку 2016 року по 2019 рік до суду було подано більше 100 похідних позовів, але, як правило, в задоволенні більшості з них було відмовлено.
Ситуація дещо змінилась лише у листопаді 2019 року, коли Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/20261/16 нарешті створила позитивний прецедент та захистила інтереси підприємства від недобросовісних дій його керівника.
У цій справі директор відмовився від виданої підприємству ліцензії на розробку надр на користь іншого підприємства, в якому він був власником. Вартість ліцензії складала 1 509 600 грн. У результаті суд постановив стягнути з керівника суму збитків у розмірі вартості отримання ліцензії, плюс судові витрати.
При цьому, суд дійшов висновку, що такі дії директора підприємства явно вчинені поза межами нормального господарського ризику з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом). Крім того, суд зазначив, що прийняття такого рішення очевидно є необачним, марнотратним та завідомо корисливим, що є підставою для стягнення з керівника завданих підприємству збитків.
За таких обставин, зважаючи на вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду, наразі при якісному юридичному супроводженні справи у власників бізнесу є реальні можливості стягнути з керівників підприємств завдані ними збитки.
Більш того, власникам бізнесу необхідно пам’ятати, що для того, щоб мінімізувати ризики недобросовісної поведінки керівника необхідно не тільки запровадити на підприємстві ефективний контроль за його діяльністю та сучасну систему діловодства, а й передбачити у статуті товариства і у трудовому договорі (контракті) з директором відповідні положення, які б детально регламентували його повноваження.
У випадку недобросовісних дій керівника в майбутньому, вищевказані дії стануть тим правовим підґрунтям, яке дозволить належним чином захистити права підприємства у суді.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 19265
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13990
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13520
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5949
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5703