Чому українські ЗМІ може навчити реакція медіа на заворушення у США
Чому блокування акаунтів за заклики порушувати права інших не є цензурою.
У зв'язку з подіями в Капітолії, загибеллю людей та заохочувальними до цього дописами Трампа в медіаспільноті виникла й триває цікава дискусія: чи є порушенням свободи слова блокування акаунтів у соцмережах, що закликають до насильства чи ширять фейки, навіть якщо це президент країни? Адже це може вважатися цензурою, порушенням прав?
У зв'язку з цим мені згадується Школа прав людини у Харкові років надцять тому. Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, в якого я пізніше брав інтерв'ю для газети «День», під час однієї з лекцій зазначив: «Права однієї людини закінчуються біля кінчика носа іншої».
Тобто не може бути порушенням прав автора допису бан його акаунту адміністрацією соцмереж, якщо він сам своїми дописами порушує права інших на безпеку, на доступ до інформації чи навіть право обирати.
Отже, висновок: якщо йдеться про пряме і доведене (не міфічне чи прогнозоване) порушення прав інших людей, свобода слова окремої особистості може і повинна бути обмежена.
З цього випливає два неочікуваних висновки.
По-перше, соцмережі нарешті все сильніше будуть модеруватися алгоритмами або живими людьми на предмет дотримання прав людини.
І по-друге, такий підхід стосується не лише соцмереж, а і традиційних медіа, які не мають і не зобов'язані надавати слова людям, які закликають порушувати права інших, транслюють фейки, пропаганду чи дезінформують. Інакше кажучи, баланс думок у такому випадку стає фальшивим.
Слідуючи саме цій логіці, телеканали мають переривати трансляцію подібних повідомлень, а ведучі — переривати своїх спікерів, якщо очевидним є порушення ними прав інших людей, поширення брехні тощо.
Прецедент уже існує не лише в соцмережах. На початку листопада американські телеканали MSNBC, CNBC, CBS, NBC і ABC перервали трансляцію промови президента США Дональда Трампа, де він назвав минулі вибори сфальсифікованими. Мотивація — бездоказовість подібних тверджень.
Сподіваюся, українські незалежні медіа візьмуть цю тактику на озброєння, коли стикатимуться з черговою спробою транслювати дезінформацію, пропаганду та фейки.
А глядачі/читачі отримають ще один спосіб відрізнити якісні медіа від неякісних, котрі транслюють все підряд без перевірки.
- «Браслети» правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим Владислав Штика 01:30
- Впровадження ERP для ІТ-бізнесу Віталій Курдюмов вчора о 21:22
- 7 ключових аспектів роботи керівника з молодим спеціалістом покоління дистанційної освіти Оксана Захарченко вчора о 16:22
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей вчора о 01:34
- Як обрати внутрішнього керівника ERP-проєкту? Віталій Курдюмов 24.01.2025 21:22
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 24.01.2025 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 24.01.2025 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 24.01.2025 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2843
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2823
-
У трьох країнах Європи створять центри повернення для українських біженців
Бізнес 2435
-
Чому дієти приречені на провал та як проблеми зі здоров'ям впливають на вагу
Життя 1837
-
США дозволили Індії розвантажити підсанкційні танкери до 27 лютого
Бізнес 1645