Як розбудувати та залучити інвестиції у Чернівці
Сьогодні перед усією європейською спільнотою постають нові проблеми, які необхідно вирішувати на стратегічному рівні.
Про це свідчить і вихід Великобританії зі складу Європейського союзу, і референдум щодо незалежності Каталонії 2017 року. Незадоволення регіонів перерозподільчою політикою Європейського Союзу змушує звернути більше уваги на те, як самі регіони інтегровані у систему світових економічних зв’язків.
Транскордонне співробітництво, тобто підвищення ефективності економічної політики окремих регіонів та вдосконалення механізмів зовнішньоекономічних відносин у цих регіонах – це найефективніша форма функціонування сусідніх регіонів та міст, що знаходяться по різні сторони кордону між країнами.
Україна та Чернівці – не виняток!
Міждержавне співробітництво є перспективною формою міжнародної співпраці регіонів, вагомим фактором розвитку сучасної економіки, тому це дозволяє поєднувати процеси регіоналізації. На сучасному етапі у Європі налічується, за різними джерелами, понад 200 єврорегіонів та більш як 30 структур регіонального співробітництва.

Наше місто Чернівці є частиною так званого “Карпатського єврорегіону” та тісно інтегроване в систему транскордонного співробітництва з сусідніми державами - Молдовою та Румунією.
Регіон володіє значним потенціалом розвитку. Він охоплює Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Львівську області України та 5 повітів Румунії Сату-Маре, Марамуреш, Сучава, Ботошань та Тулча). Площа транскордонного регіону складає 100 872 км населення – 8,3 млн. осіб, довжина кордону з Румунією становить (625,4 км), що становить 10,8 % від усієї довжини українського державного кордону по суходолу. Рівень життя населення в Румунії є значно вищим порівняно з Україною: мінімальна заробітна плата в Україні станом на січень 2017 р. – 102.5 євро, у Румунії – 316.6 євро (у 3 рази більше).
Проте рівень інвестиційної співпраці з Румунією залишається незначним. В останні роки, у Румунії зареєстровано 430 спільних українсько-румунських підприємств, обсяг українських інвестицій становить 12,4 млн.дол. США (54 місце в списку іноземних інвесторів).
Ця статистика свідчить, що розвиток транскордонного співробітництва у Карпатському Єврорегіоні, куди входять Чернівці, створює нові можливості як для самих Чернівців, так і всього Карпатського Єврорегіону.

Перші кроки на шляху до прогресу
Щоб наше місто могло розвиватися, нам потрібно зробити декілька кроків на шляху до транскордонної співпраці з сусідніми країнами.
По-перше, жоден інвестор, внутрішній чи зовнішній, не буде інвестувати у розвиток регіону, куди неможливо добратися. Аеропорт перебуває у жахливому стані, швидкісного потяга “Київ - Чернівці” не існує, а автомобільні дороги такої якості, що після поїздки по них, інвестувати доводиться у підвіску власного авто.
Розвиток регіону – це не ремонт існуючих доріг, а будівництво нових автошляхів міжнародного значення. Місцева влада повинна активно брати участь у лобіюванні власних інтересів на міжнародному рівні.
Чернівці зацікавлені у будівництві швидкісної траси, яка з’єднає Балтику та Чорне море, порти у Миколаєві та Одесі з портами у Польщі – це лише перші кроки на шляху до ефективного транскордонного співробітництва, про що йшлося вище.
Будівництво цієї траси та угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС дасть змогу залучити кошти для ремонту існуючих доріг та всієї інфраструктури Чернівецької області, а будівництво складів та міжнародних логістичних компанії вздовж траси приведе у наш регіон міжнародних інвесторів. Також Чернівці через вигідне географічне розташування можуть стати центром торгових шляхів між Румунією, Молдовою та Польщею.
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 865
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 265
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 146
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 44026
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24975
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 19579
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10255
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
8647
