Користування надрами та отримання спецдозволів на користування надрами
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Крім того, користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Користувачами надр не можуть бути:
1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;
2) юридичні особи, у яких:
- істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;
- істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;
- істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);
3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Право на користування надрами, у тому числі право на користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, також не надається, а строк дії спеціальних дозволів на користування надрами не продовжується:
- юридичній особі, фізичній особі - підприємцю, об’єднанню юридичних осіб, що не є юридичною особою, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (під час дії таких санкцій);
- юридичній особі, до кінцевих бенефіціарних власників якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами з урахуванням положень цієї статті (під час дії таких санкцій).
Спеціальний дозвіл на користування надрами (спецдозвіл) — це дозвільний документ, що надається уповноваженим Держгеонадра, яким суб’єкту господарювання надається право проводити геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та/або видобування корисних копалин.
До 2023 року основним нормативно-правовим актом, яким регламентувалась видача спеціального дозволу на користування надрами була Постанова Кабміну №615.
Проте 01 грудня 2022 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», який набуває чинності 28.03.2023 року. Цей Закон суттєво змінив принципи надрокористування та деякі правила отримання спецдозволів на користування надрами та надрокористування загалом, які значною мірою відтепер регламентуються Кодексом про надра та іншими нормативно-правовими документами.
Отже, cпецдозвіл на користування надрами може надаватись без аукціону та за результатами аукціону у вигляді електронних торгів, які виставляються Держгеонадра на основі заяв, що надходять до Держгеонадр, та проводяться через систему «Prozorro.Продажі». Перелік спеціальних дозволів на користування надрами містить відомості про всі видані в межах України дозволи і знаходиться на Державному геологічному порталі.
Відповідно до оновлень в законодавстві дозволи на користування надрами можуть надаватись для:
1) геологічного вивчення, у т. ч. ДПР (дослідно-промислової розробки) корисної копалини;
2) видобутку корисної копалини;
3) будівництва підземних споруд, що не пов’язані з видобутком корисної копалини;
4) спорудження наукових полігонів, геологічних заповідників, заказників, пам’яток природи, лікувальних та оздоровчих закладів.
Спеціальний дозвіл на користування надрами надається терміном, що визначає заявник, але не менше 3 і не більше 20 років на наскрізний дозвіл, що включає право проводити геологічне вивчення, включно з ДПР (дослідно-промисловою розробкою) та подальшим видобуванням, а також на інші види користування надрами окрім спецдозволів, що видаються для створення геологічних об’єктів.
Такий вид спеціального дозволу можна отримати на термін користування до 50 років. Варто зазначити, що відлік терміну користування спецдозволом починається з дати розміщення запису в Державний реєстр дозволів на користування надрами (за винятком дозволів, в яких вказано більш пізні терміни).
Подання заяви для отримання спеціального дозволу на користування надрами можливе лише разом з повним відповідним пакетом геологічних та юридичних документів використовуючи «електронний кабінет надрокористувача». Також за допомогою порталу “електронний кабінет надрокористувача” заявник може подавати заяву для продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами, внесення змін до спецдозволу, а також може внести зміни до угоди про умови користування надрами. Для цього необхідно залишити заяву на Державному геологічному порталі.
Для того, щоб Держгеонадра ініціювали електронні торги по продажу спецдозволу на користування надрами заявник, який може бути як юридичною особою, так і ФОП, подає заяву до Держгеонадр, проєкт програми робіт, оглядову карту району досліджень де заплановано отримати спецдозвіл, ситуаційний план ділянки, географічні координати кутових точок в системі WGS-84 які подаються у вигляді відповідного каталогу.
Після опрацювання заяви на отримання спецдозволу на користування надрами з боку Держгеонадра надсилають пакет документів на погодження до Міндовкілля. Міндовкілля надає погодження протягом 15 робочих днів з моменту надходження відповідної заяви, що надсилається Держгеонадра.
У випадку відмови зі сторони Міндовкілля заявник, що ініціює виставлення спецдозволу може звернутись з повторною заявою усунувши зазначені у відмові недоліки. У випадку відсутності відповіді протягом 15 днів погодження вважається наданим по принципу мовчазної згоди. Після цього спеціальний дозвіл на користування надрами виставляється на електронні торги на системі “Prozorro.Продажі”, де заявники змагаються пропонуючи найвищу ціну за лот.
В певних випадках спеціальний дозвіл на користування надрами може надаватись і без проведення процедури електронних торгів, до прикладу:
1) на видобування, якщо надрокористувач провів ГВ (геологічне вивчення) ділянки надр або провів геолого-економічну оцінку з підрахунком запасів, та подав відповідну заяву до Держгеонадр не пізніше 2 років після того, як термін, на який було надано спецдозвіл завершився;
2) на наскрізний дозвіл на користування надрами та спеціальний дозвіл на видобування по корисних копалинах місцевого значення площею до 25 гектарів. У цьому випадку заявник повинен бути власником відповідної землі (однієї або декількох земельних ділянок);
3) на наскрізний дозвіл на користування надрами та спеціальний дозвіл на видобування всіх окрім мінеральних підземних вод для всіх потреб, крім фасування для подальшого продажу питної води або для питного водопостачання, за умови видобутку понад 300 м3/добу;
4) на наскрізний дозвіл на користування надрами та спецдозвіл на видобування підземних прісних вод для питного водопостачання за умови будь-якого обсягу видобування.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21272
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 20504
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 8014
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7716
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 7187