Які зміни відбулись з прийняттям нового закону про врегулювання колекторської діяльності?
З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».
Варто зазначити, що з ухваленням цього Закону вперше з’явилося чітке законодавче регулювання діяльності колекторських компаній.
Отже, було впроваджено низку змін, зокрема:
а) заборону працювати поза реєстром колекторських компаній, який ведеться Національним банком України;
б) нові способи взаємодії зі споживачем. Наприклад, взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись виключно шляхом:
1. безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори);
2. особисті зустрічі з 9 до 19 години за умови наявності попередньої згоди особи, з якою здійснюється взаємодія, про таку зустріч, отриманої під час телефонної розмови);
3. надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації;
4. надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто».
Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.
в) встановлюються правила етичної поведінки колекторів. Зокрема, колекторським компаніям забороняється:
1. здійснювати дії, що посягають на особисту гідність, права, свободи та власність споживача, його близьких осіб, використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб;
2. вводити споживача та його близьких осіб в оману, у тому числі відносно: розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача та таких осіб у випадку невиконання умов договору; передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування тощо;
3. з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами більше двох разів на добу (крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою) та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
4. приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи іншим особам;
5. використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
6. будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами;
7. вимагати від близьких осіб чи роботодавця споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
8. вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб;
9. вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором тощо.
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 344
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 229
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 193
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 157
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 13658
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 2845
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2831
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 2066
-
Дві-три чашки кави на день можуть знизити ризик деменції – але є важлива умова
Життя 1601
