Сучасні елеватори – шлях до значного збільшення експорту аграрної продукції
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України має кілька сценаріїв щодо врожаю зерна на 2020 рік. Однак найбільш реалістичний передбачає 65-68 млн т зерна.
Аналіз ринку елеваторів в Україні показав, що попит на послуги зерносховищ в країні значно перевищує пропозицію. Особливо потребують них дрібні і середні агропідприємства, які не мають фінансової можливості побудувати власні якісні елеватори.
Українські елеватори надають послуги з приймання, сушки, підробці, зберігання і відвантаження зернових та олійних культур. Найбільше зерносховищ спеціалізуються для приймання пшениці і ячменю - 95% і 93% відповідно. Кукурудзу приймають 82% наявних елеваторів, ріпак - 72%. Найменше зерносховищ використовуються для зберігання соняшнику (64%) і сої (48%).
За оцінками Української зернової асоціації (УЗА), в країні гостра потреба в будівництві 300-500 нових сучасних елеваторів, рівномірно розподілених по всій території. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей зберігання і супутньої інфраструктури прогнозується від 5 до 10 млрд дол.
У найближчі 5 років ключ до успішного зернового ринку - інфраструктура. Ті підприємства, які володітимуть новими технологічними елеваторами, які здатні забезпечити високі стандарти якості та динаміку завантаження і відвантаження зерна, продовжать розвиватись в аграрному секторі. Бізнес, який не інвестуватиме в інфраструктуру, беззаперечно, буде втрачати свої позиції і зменшувати власні доходи.
Прибуток від інвестицій в нові великі елеватори можна побачити, якщо проаналізувати концентрацію і економіку цих підприємств. Застарілі елеватори, побудовані за радянських часів, майже не автоматизовані, займають велику площу, достатньо енергоємні і зберігають зерно насипом на підлозі, що призводить до проблем із завантаженням та відвантаженням зерна. Отже, експерти вважають, що витрати старого елеватора на одну тонну зберігання вдвічі вище, ніж нового, - 14 дол./т проти 7 дол./т.
Все це наслідок значної енергоємності (старі витрачають 12 кВт ∙ год проти 7 кВт ∙ год на нових на тонну зберігання), дуже великих податків на землю і вищих логістичних витрат (нові елеватори займають до 2 га території, а старі - 15-20 га) тощо.
Інвестиції в інфраструктуру, нові і автоматизовані елеватори є досить вигідними і забезпечать стабільне зростання доходів для таких компаній. Так дійсно, для того щоб побудувати новий елеватор, потрібні інвестиції від 5 до 25 млн дол., Проте існують приклади, коли інвестиції окупаються лише за два-три роки.
Наприклад, сьогодні Дніпропетровщина активно розвивається в цьому напрямку. За останні декілька місяців в регіоні розпочали роботу декілька сучасних підприємств, наприклад ТОВ СП «НІБУЛОН» відкрив новий річковий перевантажувальний термінал в с. Мар’янське Дніпропетровської області – філія «Зеленодольськ». Зерновий термінал може одночасно зберігати 76 тис. т. агропродукції. За добу комплекс здатний просушувати 3,6 тис. т. і відвантажувати на водний транспорт 12 тис. т. зерна. Крім того, нещодавно компанія KADORR AGRO GROUP «Зерно-Агро» відкрила новий елеватор в смт. Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської. Обсяг одночасного зберігання в силосах (BBCA Bottom Silos) - 65 тис. т.
Для інвесторів зараз чисте поле в цьому секторі. Ті компанії, які першими відреагують на дефіцит інфраструктури зберігання і логістичної інфраструктури, зможуть і надалі зростати на ринку. Україна ж без проблем зможе зберегти і навіть посилити свої позиції на світовому ринку.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10706
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6070
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5739
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3548
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3206