Щодо заходів для відновлення кредитування в Україні

Прийняття Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

На початку липня 2018 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Отже, після підписання цього Закону та набрання ним чинності, основними змінами до законодавства будуть:

1. Внесено зміни до ЗУ «Про заставу» щодо необхідності нотаріального посвідчення договору застави, предметом якого є транспортний засіб.

2. Змінено норму ст. 559 ЦК України, і законодавчо закріплено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом строку загальної позовної давності від дня укладення договору поруки. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку чи настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

До цього, порука припинялася протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

1. Ліквідація боржника-юридичної особи не припиняє поруку, якщо до моменту припинення боржника-юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.

2. Припинення основного зобов’язання внаслідок припинення боржника-юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє право застави (іпотеки) на майно, що передано в заставу боржником/ майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до припинення боржника-юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подачі позову або пред’явлення вимоги;

3 .Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання: боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником – юридичною особою або фізичною особою-підприємцем основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

4. У випадку оголошення третіх прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів. В чинній редакції ЗУ «Про іпотеку», вказано, що якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Автори законопроекту вказують, що метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Разом з тим, яким чином дані норми можуть вплинути на здешевлення кредитних ресурсів? Хіба що стаття про те, що договір застави транспортних засобів не потрібно посвідчувати нотаріально. В середньому по Україні така послуга коштувала 1500, 00 грн.

Зміна умов стягнення по договору поруки та договору іпотеки не може бути стимулом для відновлення кредитування, оскільки саме стягнення відбувається вже після укладення кредитного договору.

Показовим в даному випадку є рішення Правління Національного банку України від 12.07.2018 р. про підвищення облікової ставку, яка є орієнтиром для учасників фінансових відносин щодо вартості грошових коштів,  до 17,5 % річних

Тобто, будь-які законодавчі зміни не можуть бути штучними підставами для відновлення кредитування, оскільки поки економіка не працює, громадяни та бізнес масово зняли депозити з банків, валютний курс не стабільний, підвищується облікова ставка, в країні не варто чекати і відновлення кредитування.

З іншої сторони, банки підвищують ставки на депозити, щоб хоча б чинні клієнти залишили свої грошові кошти в банку і їхній дохід був би більшим від інфляції. Звичайно, що дорогі депозити та інфляція унеможливлюють зменшення вартості кредитних коштів.

Крім того, банківська криза 2008 р. та 2014 р. знизила довіру до банківської системи в цілому, а тому люди та бізнес шукають фінансування з інших джерел, в т.ч. нерезидентів.