Чи варто йти в ІТ: про ринок праці під час війни
Попит на роботу в ІТ переважає кількість вакансій, зарплати просідають, а компанії набирають частину команди закордоном – ці тенденції бентежать ринок ІТ від початку війни.
Але не все так однозначно, тож варто розібратися в деталях і спробувати спрогнозувати, чого чекати в цій площині далі.
Зарплати і кількість вакансій
Про зростання попиту на роботу в ІТ не говорив тільки лінивий. Дійсно, резюме стало надходити більше, ніж компанії відкривають вакансій. Але є й зворотний бік цієї медалі: через те, що частині співробітників вдалося виїхати за кордон, український бізнес втрачає робочі руки.
Вартість життя в європейських країнах, США або Канаді значно вища. Це спонукало співробітників, яким вдалося виїхати з України, шукати роботу в країні проживання.
Тим часом українські компанії змушені винаймати частину команди за кордоном, наприклад, в ЄС, хоча вартість таких фахівців значно вища. Так простіше переконати замовника, що не буде ризиків втрати даних чи зриву проєкту. Українська локація з точки зору ризик-менеджменту виглядає не так привабливо, як Польща чи Чехія.
Це тисне на ринок праці, але він все одно розвивається. Скажімо, є зниження рівня зарплат, але не в усіх компаніях. До того ж ті, хто зараз можуть винаймати фахівців в Україні, отримали шалені можливості для зростання на майбутнє.
То чи варто йти в ІТ?
Найлегше знайти роботу middle і senior-розробникам. Та й зарплата їхня якщо і просіла, то незначно. А от щодо junior або trainee-фахівців – великі питання. До початку війни компанії могли “продавати” будь-яку кваліфікацію співробітників, оскільки було багато замовників. Та через війну з України почали йти R&D-центри міжнародних компаній, а черга замовників більше не шикується до українського бізнесу.
Зараз держава пропонує гранти для тих, хто хоче спробувати себе в ІТ. Але оскільки ринок праці просів, то чи варто на це спокушатися?
Все-таки “джуни” для компанії – найлояльніші співробітники. Вони дуже вмотивовані зростати. Знаю з десяток з компаній, які зростали за рахунок “джунів” в умовах перегрітого ринку, бо дешевше було навчити свого фахівця, ніж брати “мідла” з ринку.
Зауважте, ринок зараз особливо зацікавлений у фахівцях з гарною англійською. Внутрішній попит на таких кандидатів зараз значно збільшився. Тож вчити треба не тільки мову програмування.
Як компанії намагаються збільшити найм
Турбулентність і невизначеність ставлять під питання, що буде з бізнесом завтра. Фахівці через ситуацію постійної невизначеності втрачають продуктивність, а через це можна почати втрачати замовників.
До того ж мало не в кожній компанії зараз є так званий бенч – фахівці, які наразі не задіяні в проєктах, чого не було до війни. В середньому в режимі очікування перебувають до 10% співробітників компанії, а це – збитки для бізнесу.
Триває боротьба за українську економіку та за українське ІТ. Але компанії не здаються: відкривають свої представництва в ЄС, шукають способи залишатися на плаву попри все.
Скажімо, ми відкрили за час війни офіси в Польщі, Естонії, а також два проєкти в Німеччині. І вони уже приносять замовлення українській команді. Оптимізм є, бо цей канал дає можливість зростати. Гадаю, за кілька місяців ми вийдемо на стабільні цифри зросту кількості співробітників і зможемо винаймати більше фахівців в Україні.
Відтак, не полишають надії і на український ринок, якому важко конкурувати з значно стабільнішими країнами, але який уже почав пристосовуватися до життя в нові реальності.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25236
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21321
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12760
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9603
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8380