Незалежність від олігархів чи гроші на вітер

Крокуючи впевнено до Європи, наша держава розпочала чергове ноу-хау: видачу бюджетних коштів українським політичним партіям на провадження статутної діяльності.

Крокуючи впевнено до Європи, наша держава розпочала чергове ноу-хау: видачу бюджетних коштів українським політичним партіям на провадження статутної діяльності.

На перший погляд – що тут дивного? Класична європейська практика, мета якої - зробити політичний простір більш демократичним та незалежним від олігархів.

Все ніби «по-сучасному», якби не одне «але».

Особисто в мене щось не з’являється відчуття руху до чесності та незалежності наших політиків. Особливо, коли читаю, що Агентство із запобігання корупції розподілило майже 400 млн гривень між найбільшими політсилами України…

І так, цифри говорять самі за себе. “Народному фронту” дісталось з державної казни найбільше - 100 545 тис. грн. І це партія, у якої немає політичного майбутнього! От скажіть, хтось бачив у своєму місті приймальню НФ? Навряд, адже їх немає. У них нульовий рейтинг. Жодна соціологічна група навіть не включає цей бізнес-проект в дослідження. І їм держава виділили 100 млн? Це ж банальне відмивання грошей.

Решту фінансів розділили між собою наступним чином.

Блок Петра Порошенка отримав 99 087 тисяч, «Самопоміч» - майже 49 846 тис. Опозиційному блоку вділили - 42 840 тис. Радикальній партії залишилось 33 815 тисяч і «Батьківщина» отримала найменше - 25 793 тис. грн.

Може, це в мене одного таке враження, що держава навпаки - підгодовує цих самих олігархів?

От поясніть, чому в Україні так завжди - щоб не змінювалось, усе на користь одних і тих самих осіб.

Без жодних труднощів в нашому дірявому бюджеті депутати миттєво знайшли півмільярда гривень для «найбільш потребуючих» партій. Всі ж прекрасно знають, що якраз ці політсили мають добре розбудовану структуру і вже давно сидять біля «корита». Без жодних докорів сумління народні обранці виплачують собі багатомільйонні зарплати, компенсації та пільги.

Але коли заходить мова про те, щоб знайти кошти для пенсіонерів, інвалідів, дітей, то шановні обранці народу відразу ж включать режим нещадної економії. І щоб дати одним знедоленим - забирають в інших.

Чому на підвищення пенсій до європейського рівня, на нормальні субсидії для усіх, хто їх потребує коштів немає, а на «європейське» фінансування паразитичних партій – є? До того ж відразу.

Чому на простих людях постійно економлять, а собі з легкістю знаходять необхідні фінанси?

Усе це для мене насправді виглядає далеко не по-європейськи. І зовсім не демократично.