Сумні перспективи українського іпотечного кредитування
Не дивлячись на певне збільшення обсягу іпотечних кредитів, сподівання на істотне зростання ринку іпотечного кредитування марні
Згідно даних статистики, протягом 2020 року загальна сума виданих в Україні іпотечних кредитів зросла на 36% та досягла 3,8 млрд. грн. Проте, загальний відсоток іпотечних угод мізерний – тільки 5%.
Останнє пояснюється просто: в Україні невигідно брати кредит. Перш за все, це пов’язано з високими відсотковими ставками. На грудень 2020 року середня ставка іпотечного кредиту на вторинному ринку сягала 14%, а на первинному – 16,9%. Звісно, в порівнянні з 2019 роком вона знизилась (було 20,6 та 21,5% відповідно), проте не настільки, щоб залишатися привабливою для споживача і підштовхнути ринок до розвитку.
Для прикладу, в розвинутих європейських країнах (Німеччина, Бельгія, Франція, Італія, Великобританія) ставки по іпотечних кредитах в середньому сягають 1,5-3,5%. В країнах середнього рівня розвитку (Польща, Болгарія, Хорватія, Угорщина) – 3,7-6%. Як бачимо, навіть зниження відсоткової ставки і близько не наблизило Україну до середньої європейської ставки.
Друга важлива причина – це важка і нестабільна економічна ситуація в країні. Певною мірою, великі відсотки за кредитами це якраз підтверджують. Банки це розуміють, і тому ретельно перевіряють тих, хто звертається до них за кредитом. Звертають увагу на професію (наскільки вона рентабельна в сучасних умовах), на наявність щомісячного, стабільного доходу (бажано, 19-20 тис. грн), на вік (27-50 років) і на кредитну історію (якщо вона є).
З цього слідує, що далеко не всі потенційні позичальники зможуть отримати кредит. А ті, хто його отримають, у випадку зміни економічного становища можуть виявитись неспроможними його віддати. Нагадаю, що рік тому в українських банках нараховувалось біля 20 000 проблемних валютних іпотечних кредитів, на загальну суму 50 млрд грн. Звісно, зараз кредити видають у гривні, проте сума валюти навряд чи вплине платоспроможність позичальника у випадку поглиблення економічної нестабільності.
Сьогодні в Україні багато говорять про запуск програми «іпотеки під 7%», яка має стартувати з березня. Проте умови цієї програми навряд чи спровокують зростання обсягу кредитування. Вимоги для отримання такого кредиту достатньо суворі, а отже – далеко не всі зможуть ним скористатися. До того ж, відсотки за ним гарантуються державою. На жаль, це не надто надійний гарант. Бо при зміні економічної ситуації ця програма може бути скасована, а позичальники опиняться сам на сам з банками.
В цьому контексті один цікавий приклад: на сьогодні державний борг України перед громадянами за рішеннями ЄСПЛ сягає близько 10 мільярдів гривень. Розраховувати на виплату державою цих грошей найближчим часом не приходиться, бо інакше під питанням опиняться всі інші соціальні виплати. На цьому прикладі чудово видно, яким «надійним гарантом» наразі є наша держава.
Підсумовуючи зауважу, що наразі в Україні не варто очікувати істотного зростання іпотечного кредитування. Бо умови для цього залишаються несприятливими.
Крім продовження зниження відсоткової ставки, я б ще запропонував посилити захист як кредиторів, так і боржників. Бо з правами в Україні чимала проблема, і тому суди по боргових справах тривають роками. При чому навіть схвальне рішення суду не гарантує задоволення вимог. То ж, вирішувати проблему потрібно комплексно, а не разовими діями.
- Окремі аспекти завершення приватизації ДП "Укрспирт" Віталій Жадобін 11:29
- Прийняття рішень на основі даних, а не емоцій: ключ до ефективного управління Катерина Мілютенко 10:22
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін вчора о 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливісь Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
68688
-
На Миколаївщині відкрили новий митний термінал – фото
Бізнес 4356
-
Крайня північ України. Новгород-Сіверський – місто, де говорять про обстріли, ціни та "ждунів"
3921
-
Як Ілон Маск перетворює соцмережу Х на політичний інструмент
Думка 2700
-
Чи стане Узбекистан новою точкою на мапі світових архітектурних досягнень — фото
Життя 1838