Всі три програми дотичні до книговидання, вони можуть стати великою допомогою для галузі та важливим кроком задля розвитку української культури
Наприкінці цього року український уряд запустив одразу три програми, що покликані підтримати національних виробників і споживачів. Це «Національний кешбек», «Зимова єПідтримка» та «єКнига». Так сталося, що всі три програми дотичні до книговидання, вони можуть стати великою допомогою для галузі та важливим кроком задля розвитку української культури. Це маленька перемога, за яку ми боролися вже дуже довго.
Востаннє таку підтримку галузь отримувала три роки тому. У 2021-му, також у грудні, в Україні запрацювала перша «єПідтримка». За два місяці після запуску «ковідну тисячу» отримали майже 7,5 мільйонів українців, а витратили її 2 мільйони. Тоді найпопулярнішою категорією витрат стали книги: з 2 мільярдів гривень, які громадяни витратили всього за грудень і січень, 705 мільйонів отримали книжкові магазини та видавництва. Не кінотеатри, не спортзали, не аптеки чи транспорт, а книгарні.
Більшість людей почала купувати книжки, спростувавши так поширений міф «українці не читають». Цей міф використовували і у владних колах, коли книжкова сфера з року в рік отримувала мінімальне фінансування, бо «все одно не читають».
Виявилося, що читають, та ще й як. Тільки якщо створити для цього відповідні умови. Реалізовані вже цього року програми можуть змінити багато чого, і йдеться не лише про розвиток книжкової сфери. Тому коротко поясню, як вони працюють та яка нам усім із цього вигода.
«єПідтримка», «єКнига», є кешбек
Трохи несподівано ці три програми збіглися у часі: після запуску «єКниги» тепер в Україні діє не дві, а три державні ініціативи. Несподівано, бо ідея створити нову «єПідтримку» з’явилася після того, як запрацював «Національний кешбек», а «єКнига», що мала б діяти вже приблизно пів року, тільки тепер нарешті реалізована.
Перша програма — «Національний кешбек». Її ідея полягає в тому, щоб заохочувати споживачів купувати та використовувати товари українського виробника і в такий спосіб підтримувати весь ринок. Розмір заохочення — 10% кешбеку від загальної суми, яку сплатив клієнт.
До списку товарів і послуг, які беруть участь у програмі та за покупку яких держава повертатиме частину коштів, також додали книги. До прикладу, наше видавництво зареєструвало в програмі майже 3,5 тисячі книжок, придбавши які читачі отримують 10% кешбеку. Але найважливіше в цій програмі не фінансова вигода, а те, що українці відкривають для себе національний продукт. У випадку книг ідеться про знайомство з українськими виданнями: чи то з літературою вітчизняних авторів, чи з перекладами творів найвідоміших іноземних письменників. Споживачі-учасники програми не просто купують книги, а читають їх — і це дуже важливо в контексті популяризації читання в Україні.
Наступна програма — «Зимова єПідтримка». Як і під час першої «єПідтримки», громадянам знову нараховують тисячу гривень для оплати різних товарів. Відмінність у тому, що цього разу українці мають можливість переказати отримані кошти на підтримку захисників і захисниць або оплатити комунальні послуги. Зрозуміло, що багато громадян скористаються саме цими варіантами, але будуть і ті, хто захоче витратити «зимову тисячу» на інші товари. Наприклад, книжки.
У програмі беруть участь виробники та продавці, які вже долучилися до «Національного кешбеку». Ще одна різниця від попередньої «єПідтримки» — за тисячу гривень можна придбати лише певні книжки. Це майже всі видання, що внесені до переліку товарів «Нацкешбеку». Поступово перелік розширюватиметься, а читачі зможуть обирати та читати більше книжок.
Остання програма — «єКнига», що стартувала на цьому тижні, 16 грудня. Закон, що передбачає запуск ініціативи, був підписаний ще на початку літа, і вже з 1 липня програма мала б запрацювати. Але через затримку на рівні Мінфіну її реалізацію відтягнули майже на пів року: тільки 3 грудня в уряді видали Постанову про підготовку до запуску «єКниги».
Відповідно до програми всі молоді українці, яким цього року виповнилося (або виповнитися) 18 років, отримають від держави 908 гривень, тобто 0,3 прожиткового мінімуму, на придбання книг. З усіх програм ця чи не найважливіша, оскільки націлена саме на молодь — майбутнє нашої держави. Перші «книжкові сертифікати» вже почали надходити зареєстрованим учасникам. Щоб їх отримати, молоді українці мають відкрити спеціальну картку та подати заявку на участь у програмі через «Дію».
Чому ці програми важливі для держави та суспільства?
Я не перебільшую, коли кажу, що вигоду від трьох програм отримають усі: і споживачі, і видавнича сфера, і навіть держава. Насамперед це важливий крок для популяризації читання, а отже, — до розвитку власної культури, формування свідомих громадян (і молоді перш за все), збереження національної ідентичності.
У 2021-му українці довели, що поширена думка «ніхто зараз не читає книжки», — це вигадка, або принаймні напівправда. Не читають, бо не мають такої можливості. Сьогодні читання в Україні певною мірою перетворилося на дороговартісне задоволення: книги, як і будь-які товари на ринку, постійно зростають у ціні, і дозволити собі купувати нові нині може не кожен.
Безоплатна альтернатива — бібліотеки. Але подивимося правді у вічі: ще кілька років тому 80% фондів публічних бібліотек були наповнені радянськими книжками, і якщо більшість із них після початку повномасштабного списали, то на поповнення фондів сучасною літературою в громад ніколи не знаходиться коштів. Це пояснює, чому за рік бібліотеки відвідують усього 12% громадян.
Тож, як і три роки тому, ці програми заохочуватимуть українців більше купувати книжки, а відтак — більше читати українською та відкривати для себе національну літературу. Найголовніше — купувати книжки почне молодь, зокрема ті, хто не читав їх раніше. Хоч розмір «сертифікатів» невеликий, я впевнений, що навіть одна хороша прочитана книжка заохочуватиме взяти до рук ще одну, а потім ще і ще.
Програми принесуть вигоду й державі. Тут можна сказати і про розвиток національного книговидання та можливість хоч трохи наблизити його до європейського рівня, і про зростання української культури, і про формування свідомого суспільства, що в сучасних умовах особливо актуально. Суспільство, а тим паче молодь, що читає книжки, — це люди, які не піддаються пропаганді та наративам ворога, які цінують свою культуру, зберігають національну ідентичність, які в майбутньому будуть готові розбудовувати свою державу та підносити її на новий рівень. Сьогодні ми розуміємо, наскільки це важливо. Сподіваюся, що таких людей в Україні ставати все більше, і держава продовжуватиме цьому сприяти.
